Короткий зміст Андерсен Дівчинка з сірниками

Напередодні Нового року на вулиці було холодно, йшов сніг. По вечірніх вулицях брела боса бідна дівчинка. Вона втратила свої старі туфлі, коли кинулася бігти, злякавшись карет мчать щодуху. Одну туфлю забрав хлопчисько, щоб зробити з неї люльку. Інша туфля пропала.

Вдень дівчинка продавала коробки сірчаних сірників. Вона не змогла їх продати тому не отримала жодної копійки. Легкий сніг падав на її золотисті локони, маленькі ніжки посиніли від холоду.

Сівши за виступом будинку дівчинка подумала, що не може повернутися додому без грошей. Батько просто вб’є її. Вдома не набагато тепліше. Сім’я живе на горищі, де гуляє вітер.

Дівчинка запалила сірник, їй здалося, що вогонь виходить від великої залізної печі. Вона витягла замерзлі ноги до вогню, але він згас. В руці залишилася обвуглена сірник.

Ще один сірник запалила дівчинка і побачила кімнату, в ній стіл білою скатертиною. На столі в порцеляновому посуді лежав смажена гуска з чорносливом і яблуками. Раптом гусак з ножем у спині зістрибнув зі столу і побіг до дівчинки. Вогонь згас.

В третій раз чиркнула дівчинка сірником. У полум’ї вогню, вона побачила різдвяну ялинку. Багато свічок горіло різнокольоровими вогниками в ялинових гілках. Вгору полетіли маленькі іскорки. Високо в небі вони перетворилися на зірочки, повільно падають у низ.

Дівчинка згадала, як померла її бабуся казала: «Падаюча зірка – це людська душа, летить до бога».

Знову малятко запалила сірника. У маленькому вогнику з’явилася улюблена бабуся. Дівчинка попросила узяти її з собою. Вона вже знала, що добра і ласкава бабуся зникне, як тільки згасне сірник.

Дівчинка чиркнула усіма сірниками. У сліпучому світлі знову з’явилася бабуся. Вона виглядала молодою і красивою. Бабуся взяла онучку на руки, і вони полетіли високо до зірок. Туди, де немає голоду, страху і холоду.

На світанку люди знайшли дівчинку. Вона померла, але на її обличчі світилася усмішка, а на щоках – рум’янець. Вся пачка сірників була спалена.

Дивлячись на мертву дівчинку, ніхто не знав, які дива вона бачила, як вона щаслива з бабусею.

Розповідь вчить, що не можна байдуже відносити до оточуючих людям. Навіть невелика увага може врятувати життя.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника