Коротка біографія Римського-Корсакова затребувана не тільки учнями музичних шкіл, але і взагалі всіма, хто цікавиться мистецтвом. Пропонуємо вам коротко ознайомитися з життям видатного маестро, і дізнатися головні моменти його творчості.

Короткі біографії тим і цікаві, що в небагатьох словах передають головну суть.

Біографія Римського-Корсакова

Микола Андрійович Римський-Корсаков (1844-1908) – видатний російський композитор, педагог і диригент. Проживши всього 64 роки, він встиг багато зробити для мистецтва, увійшовши в історію як талановитий майстер своєї справи.

Микола Андрійович Римський-Корсаков

Народився Римський-Корсаков 18 березня 1844 року в місті Тіхвіне Новгородської губернії. Незважаючи на схильність до музики, яка у Миколи Андрійовича проявилася з раннього дитинства, він все ж пішов на військову службу. Сильний вплив у цій справі на нього мав старший брат, офіцер і майбутній контр-адмірал.

Розпочавши навчання в 6 років, він захопився церковною музикою і народними піснями, а в 11 написав перший твір.

В 1862 році, після смерті батька, родина Римського-Корсакова переїхала в Санкт-Петербург. Саме там Микола Андрійович познайомився з видатним композитором і педагогом М. А. Балакірєвим. Вступивши в його гурток, який потім отримав назву «Могутня купка», Римський-Корсаков остаточно сформував свої естетичні погляди.

Коротка біографія не дозволяє нам розповісти про всі особливості військової служби майбутнього композитора. Скажемо лише, що з 1862 по 1865 рік Римський-Корсаков служить на клипере (кораблі) «Алмаз». Три роки подорожей дозволили йому побачити багато країн, проте займатися музикою, практично не було часу.

Початок творчості Римського-Корсакова

Через три роки повернувшись в Санкт-Петербург, Микола Андрійович знову налагоджує контакти з гуртком Балакірєва. Саме тоді він знайомиться з А. П. Бородіним, К. І. Шестакової (сестрою Глінки) і П. В. Чайковським.

Під впливом Балакірєва, Римський-Корсаков продовжує працювати над своєю Першою симфонією. В цей же час з-під його пера виходять «Увертюра на російські теми» (1866), «Сербська фантазія» (1867), симфонічна картина «Садко» (1896), Друга симфонія («Антар», 1868 р.) і ряд яскравих поетичних романсів. Всього їм було написано 79 романсів.

Враховуючи біографію Римського-Корсакова, який був з військово-морського роду, йому на генетичному рівні передалася любов до моря. До нього ніхто навіть не пробував зображати морську стихію в музичних фарбах.

З допомогою незвичайних прийомів йому вдавалося віртуозно зраджувати особливості моря і всього, що з ним пов’язано. Пізніше ці ідеї стали переймати й інші знамениті композитори.

Цікавий факт, що Римський-Корсаков володів так званим кольоровим слухом. Тобто він кожну тональність бачив у певному кольорі. Ця унікальна особливість називається синестезией. Таким чином, мі мажор у нього співвідносився з синім кольором. Тому всі «морські» твори написані у нього саме в мі мажор.

Успіх і визнання

Успіх творів був настільки очевидний, що вже в 1871 р. Римський-Корсаков отримує запрошення на посаду професора практичного твори, інструментування та оркестровки в Петербурзьку консерваторію.

Тут треба зауважити, що без відповідної освіти отримати професорське призначення було не так просто. Проте незвичайна біографія і видатні здібності майбутнього класика ніким не піддавалися сумніву. Цікаво, що на сьогоднішній день ця консерваторія носить його ім’я.

Композитор в 1897 році

Через два роки музикант стає інспектором духових оркестрів Морського відомства, а в 1874 – директором Безкоштовної музичної школи. У цьому ж році Римський-Корсаков починає активно займатися диригуванням симфонічних концертів, а потім і оперних вистав.

У біографії Римського-Корсакова чітко простежується, наскільки легко він приймався за той чи інший вид діяльності.

Цікаво, що його прозвали «казкарем» за любов до фантастичного світу казок. Саме він придумав симетричний лад, який пізніше назвуть «гамма Римського-Корсакова».

Першою оперою маестро стала «Псковитянка», написана в 1872 р. Через сім років він створює «Майську ніч» за сюжетом Н.В. Гоголя. Потім, в 1881 р. з’являється найбільш натхненна опера «Снігуронька», написана для казки А. Н. Островського.

Цікавим фактом у біографії Римського-Корсакова є те, що на початку 1890-х років у нього почав спостерігатися деякий творчий спад. Однак потім, навпаки, з неймовірною інтенсивністю виходять приголомшливі опери «Ніч перед Різдвом» (1895), «Садко» (1896), «Моцарт і Сальєрі» (1897), пролог до опери «Псковитянка» і «Царева наречена» (за драмою Лева Мея, 1898).

Сім’я Римського-Корсакова

У 1872 році Микола Андрійович одружився Надії Миколаївні Пургольд. Вона також була піаністкою, музикознавцем і композитором.

У них народилося семеро дітей, двоє з яких померли в дитинстві. Не дивно, що всі діти отримали хорошу музичну освіту. Адже батько і мати були видатними діячами на цьому терені.

Сучасники підкреслювали, що Римський-Корсаков був дуже турботливим батьком і багато уваги приділяв своїм дітям. Він не лише постійно займався з ними музикою, але і виховував їх у інтелігентних традиціях того часу.

Більш детально про його біографії ви можете прочитати в книзі серії «ЖЗЛ» автора В. Ф. Куніна.

Останні роки життя

У 1905-1907 рр. в Російській імперії почалися революційні події. Римський-Корсаков виступив на стороні протестуючих студентів, які засуджують дії адміністрації Петербурзької консерваторії. В знак солідарності він взагалі звільнився, однак потім, коли керівництво консерваторії було змінено – повернувся на посаду.

Ще один цікавий факт з біографії. Деякий час офіційно виконувати його твори, було заборонено. Однак, незважаючи на це, по країні регулярно відбувалися концерти творів Римського-Корсакова, а юрби публіки приходили послухати незвичайну музику. В знак підтримки Миколи Андрійовича слухачі кожен раз вставали.

Послідовниками композитора було близько 200 видатних музикантів, в числі яких такі величини, як Прокоф’єв, Стравінський, Гнєсіних, Танєєв та інші.

Написавши оперу «Золотий півник», Римський-Корсаков відкрито висміяв образ царя. За цей твір відразу ж було заборонено. Дізнавшись про це, вже немолодий музикант пережив інфаркт, що і послужило приводом до його швидку кончину.

Помер Микола Андрійович 21 червня 1908 року в селі Любенське. Там у композитора була заміська садиба. Тепер це музей його імені.

Похований у Санкт-Петербурзі на Новодівичому кладовищі. У 1930 р. його прах був перенесений в Некрополь майстрів мистецтв Олександро-Невської лаври.

Якщо вам сподобалася коротка біографія Римського-Корсакова, обов’язково поділіться нею в соціальних мережах.