Коротка біографія Миклухо-Маклая Миколи Миколайовича: найголовніше і важливе

Микола Миколайович Миклухо-Маклай (1846-1888). Напевно, знаменно те, що майбутній великий мандрівник народився в сім’ї інженера шляхів сполучення. Змінивши чимало місць служби, батько Миколи помер, не выслужив пенсії. Сім’я опинилася у важкому матеріальному становищі. Навчання в гімназії давалася важко. Не закінчивши курсу Микола вступив в університет вільним слухачем. Однак незабаром змушений був покинути не тільки університету, а й Росію з-за участі в революційному русі.

Мати знайшла гроші на навчання в Німеччині. Він навчається в Гейдельберзі, Лейпцигу, Єні, де вивчає медицину, природознавство, займається прикладними науками. Студентом, Микола побував в експедиції на Канарські острови і в Північну Африку (1867). Це визначило його подальше покликання.

Миклухо-Маклай пише наукові статті, подорожує, має намір взяти участь у полярній експедиції. Незважаючи на хронічне безгрошів’я, він відправляється на Сицилію (1868), де вивчає життя морських організмів. Далі шлях дослідника лежить до берегів Червоного моря (1869). В експедиціях Микола Миколайович захворів малярією, яка переслідувала його до кінця життя.

Повернувшись в Росію, Миклухо-Маклай продовжував займатися наукою. Він був прийнятий до лав Російського географічного товариства, заручившись підтримкою якого вирушив у далеку експедицію на острів Нова Гвінея.

Корінне населення острова європейські вчені зараховували до перехідного типу між мавпою і людиною. Проживши більше року серед цих канібалів Маклай зумів розташувати їх до себе, ставши відомим на всьому узбережжі. Ним був проведений ряд досліджень, показав абсурдність точки зору європейської науки на аборигенів.

У 1873-77гг Микола Миколайович багато подорожує по островах Океанії. Хвороба змусила його оселитися в Австралії, де мандрівник заснував біологічну станцію.

Великий авторитет Миклухи серед тубільців дав можливість російського Генштабу розглянути питання про колонізації острова. Однак протекторат не встановлено. За деякими даними послугами Муклухо-Маклая скористалися німці, які взяли під контроль частину Берега Маклая».

Учений повернувся в Росію з багатющим матеріалом і теорією єдності видів і спорідненості всіх людських рас. Роки, проведені в експедиціях, підірвали здоров’я вченого, і він помер від раку навесні 1888 року. Після його смерті були видані щоденники мандрівника і п’ятитомне зібрання творів. А Золота медаль його імені присуджується Російським географічним товариством за дослідження і подорожі.