Коротка біографія Купріна

Олександр Іванович Купрін – відомий російський письменник і перекладач. Він вніс вагомий внесок у фонд російської літератури. Його твори відзначалися особливою реалістичністю, завдяки чому він отримав визнання в самих різних шарах суспільства.

Коротка біографія Купріна

Вашій увазі пропонується коротка біографія Купріна. Вона, як і всі біографії великих людей, містить багато цікавих фактів.

Дитинство і батьки

Олександр Іванович Купрін народився 26 серпня 1870 р. у місті Наровчат, в родині простого чиновника. Коли маленькому Олександру було всього один рік, його батько – Іван Іванович помер.

Після смерті чоловіка, мати майбутнього письменника – Любов Олексіївна, вирішила відправитися в Москву. Саме в цьому місті пройшли дитинство і юність Купріна.

Навчання та початок творчого шляху

Коли юному Сашкові виповнилося 6 років, його віддали на навчання в Московське сирітське училище, яке закінчив у 1880 р.

Олександр Іванович Купрін

У 1887 р. Купрін був зарахований в Олександрівське військове училище.

У цей період біографії йому доводиться стикатися з різними труднощами, про які він потім напише в оповіданнях «На переломі (Кадети)» і «Юнкера».

Олександр Іванович мав непогані здібності до написання віршів, проте вони так і залишилися неопублікованими.

У 1890 р. письменник служив у піхотному полку в чині підпоручика.

Перебуваючи в цьому званні, він пише такі оповідання як «Дізнання», «в Темряві», «Нічна зміна» і «Похід».

Розквіт творчості

У 1894 р. Купрін вирішує подати у відставку, перебуваючи на той момент вже у званні поручика. Відразу ж після цього, він починає подорожувати по Росії, знайомлячись з різними людьми і набираючись нових знань.

У цей період йому вдалося познайомитися з Іваном Буніним, Максимом Горьким та Антоном Чеховим.

Біографія Купріна цікава тим, що всі враження і переживання, отримані ним під час його чималих подорожей, він відразу ж брав за основу для майбутніх творів.

Дивіться також:  Кращі книги по Java для початківців: основи програмування

У 1905 р. друкується повість «Поєдинок», яка отримує справжнє визнання у суспільстві. У 1911 р. з’являється його найбільш значимий праця «Гранатовий браслет», який зробив Купріна по-справжньому знаменитим.

Слід зауважити, що йому легко давалося написання не тільки серйозної літератури, але і дитячих оповідань.

Еміграція

Одним з найважливіших моментів в житті Купріна стала Жовтнева революція. У короткій біографії складно описати всі переживання письменника, пов’язані з цим часом.

Коротко лише зауважимо, що він навідріз відмовився приймати ідеологію військового комунізму і пов’язаний з ним терор. Оцінивши ситуацію, Купрін практично відразу вирішує емігрувати до Франції.

На чужині він продовжує писати повісті і розповіді, а також займатися перекладацькою діяльністю. Для Олександра Купріна було немислимо жити без творчості, що чітко видно по всій його біографії.

Повернення в Росію

З часом, крім матеріальних труднощів, Купрін все частіше починає відчувати ностальгію за Батьківщиною. Повернутися назад в Росію йому вдається лише через 17 років. Тоді ж він пише свій останній твір, який називається «рідна Москва».

Останні роки життя і смерть

Радянським чиновникам був вигідний відомий літератор, який повернувся на Батьківщину. З нього намагалися створити образ розкаявся письменника, який приїхав з чужини, щоб оспівувати щасливе життя в СРСР.

Про повернення Купріна в СРСР, 1937, «Правда»

Однак у службових записках компетентних органів зафіксовано, що Купрін слабкий, хворий, непрацездатний і, практично, не в змозі нічого писати.

До речі, саме тому з’явилася інформація, що «рідна Москва» належить не самому Купріну, а приставленному до нього журналісту Н. К. Veržbickomu.

25 серпня 1938 р. Олександр Купрін помер від раку стравоходу. Його поховали в Ленінграді на Волковському кладовищі, поруч з великим письменником Іваном Сергійовичем Тургенєвим.