Коефіцієнт відновлення платоспроможності: формула, приклад розрахунку

Щоб успішно розвивати компанію, недостатньо враховувати тільки її поточні показники (фінансовий стан, прибуток, дохід, платежі). Дуже часто підприємці не звертають уваги на коефіцієнт відновлення або втрати платоспроможності, коефіцієнти ліквідності та інші, що роблять грубі помилки.

У цій статті ми дізнаємося, як правильно розрахувати різні показники платоспроможності і грамотно управляти коштами компанії для її зростання.

Більш детально торкнемося тему коефіцієнта відновлення платоспроможності.

Концепція платоспроможності

Коефіцієнт платоспроможності є показником, що характеризує відношення загального капіталу до сукупних активів компанії. Він є одним з основних параметрів, що відображають частина капіталу фірми, який був вкладений власником в якості власних коштів, а також є мірилом незалежності організації від кредиторів і позик.

Коефіцієнт платоспроможності кредитної установи є відношенням всіх активів фінансової установи до його поточними зобов’язаннями.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності виступає головним індикатором, який дає інформацію про ймовірність відновлення компанією спроможності виконувати свої фінансові зобов’язання у визначений строк.

Розрахунки цих показників беруть участь в бухгалтерії або аналітиці підприємства. Це необхідні індикатори для оцінки розвитку організації.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності (КВП) не є точним індикатором. Насправді, все може бути інакше. КВП показує тільки ймовірність у разі настання стабільності в обсягах продажів фірми.

Сфери застосування

Значення коефіцієнта відновлення платоспроможності в даній ситуації дуже велике. Основні напрямки його застосування наступні:

  • Прогнозування фінансового стану компанії і складання планів її подальших дій. Для прикладу, після закінчення звітного кварталу бухгалтерський відділ у компанії визначає даний коефіцієнт, далі прогнозує майбутню стратегію розвитку підприємства і визначає, які саме товари повинні випускатися фірмою в прогнозі. Якщо коефіцієнт низький, то необхідний перегляд стратегії. Якщо він високий, то компанія вибрала правильну стратегію.
  • Аудит зобов’язань організації за сумами та строками. Таким чином, виходячи з розрахунків коефіцієнта відновлення платоспроможності, можна зробити висновок про те, чи вірно підприємство йде в заданому напрямку на наступний квартал, чи буде у нього можливість заплатити за рахунками.
  • Партнери та інвестори вважають більш благонадійними підприємства з високим коефіцієнтом. Постачальники компанії можуть не захотіти працювати з тим підприємством, у якого даний коефіцієнт занижений, тому що це означає, що з великою ймовірністю рано чи пізно фірма не зможе заплатити за сировину. При збільшенні показника постачальники стануть більш довірливо ставитися до підприємства.
  • Керівництво може оцінити, наскільки належним чином використовуються кредити, наскільки реалістично їх оплачувати в повному обсязі. Якщо у компанії є позики банків, але в кінці кварталу значення досліджуваного коефіцієнта зменшилося, можна зробити тільки один висновок: кредити не ефективні й використовуються неправильно.

Типи коефіцієнтів платоспроможності, їх розрахунок і аналіз

При визначенні платоспроможності фірми всі її активи поділяються на категорії за ступенем терміновості.

Категорія найбільш ліквідних активів включає:

– власний капітал підприємства;

– короткострокові інвестиції в ліквідні цінні папери.

Друга група активів ліквідності складаються з дебіторської заборгованості і депозитів у банках.

На останньому місці до слаболіквідним активів відносять майно, на реалізацію якого буде потрібно значний час.

Баланс як основного бухгалтерського документа компанії використовується для розрахунку платоспроможності. За його даними проводять аналіз, який полягає в порівнянні капіталу за активами (розділеним на групи ліквідності) і зобов’язаннями (поділені на терміни погашення).

При використанні даних значень розраховують показники платоспроможності.

Загальний коефіцієнт

Загальний коефіцієнт платоспроможності є одним з показників, що відображають можливості фірми погасити свої зобов’язання наявними поточними активами.

Розрахунок проводиться за формулою:

КП = СК / (КО + ДО), де

КР – коефіцієнт платоспроможності загальний;

СК – власний капітал (тис. рублів);

КО – короткострокові зобов’язання (тис. рублів);

ДО – довгострокові зобов’язання (тис. рублів).

Оптимальне співвідношення становить від 0,5 до 0,7. При зниженні індикатора нижче 0,5 можна сказати, що компанія мають пристойну залежність від зовнішніх джерел і позик. В результаті організація класифікується як ненадійна.

Дивіться також:  Науковий словник: що таке методика, методологія, метод

Але в деяких випадках компанія все ще може підтримувати стабільність навіть при мінімальному співвідношенні платоспроможності (до 0,5). Наприклад, така ситуація виникає у разі, коли у підприємства висока оборотність активів, рівень попиту на продукцію також високий, канали збуту оптимізовані, а рівень витрат мінімальний.

Коефіцієнт відновлення

Коефіцієнт відновлення платоспроможності дає можливість зрозуміти, як швидко вона зможе виправити стан справ в частині ліквідності і віддати борги за позиками кредиторам.

При розрахунках використовується відношення коефіцієнта ліквідності до величини встановленого параметра.

Коефіцієнт втрати

Коефіцієнт втрати платоспроможності демонструє ситуацію, як швидко фірма здатна втратити значення своїх показників ліквідності в найближчий період.

Розрахункова формула для коефіцієнта втрати платоспроможності може бути представлена так:

Кв = (Ктл до + 3 / T (Ктл до – Ктл н)) / 2, де

T – період звітності;

3 – норматив платоспроможності компанія;

2 – норматив коефіцієнта поточної ліквідності.

Ктл н – значення поточного коефіцієнта ліквідності в початковий період часу.

Ктл до – реальний показник поточної ліквідності в кінцевий період часу.

У випадку значення показника більше 1, слід зазначити, що компанія має низький ризик втратити свою здатність платити.

Показник менше 1 означає гарантію того, що компанія втратить платоспроможність протягом платіжного періоду.

Коефіцієнти відновлення і втрати платоспроможності є дуже значущими в параметрах прогнозування майбутнього стану фірми.

Фактори впливу на показники

З економічної точки зору можна сказати, що основним чинником, що впливає на КВП, є поточна ліквідність підприємства. Поточний коефіцієнт ліквідності є одним з ключових показників, які в найкоротший термін надають інформацію про платоспроможність компанії.

Існує багато факторів, що впливають на коефіцієнт ліквідності. Основними з них є:

  • Співвідношення попиту і пропозиції на ринку.
  • Хороше управління грошима.
  • Вартість поточних боргових зобов’язань.
  • Якість виробленої продукції.

Формула для розрахунку

Дана формула коефіцієнта відновлення платоспроможності по балансу має вигляд:

КВД = (Ктл до + 6 / Т (Ктл до – Ктл н))/2,

де Ктл – значення поточного коефіцієнта ліквідності на кінець періоду;

Ктл н – значення поточного коефіцієнта ліквідності на початок періоду;

Т – певний період підвищення платоспроможності / кількості місяців

Після підрахунку кінцевого значення показника є дві можливості:

  • Варіант менше 1 є негативним і свідчить про неплатоспроможності фірми.
  • Варіант 1 позитивний, що свідчить про сприятливу ситуацію з платоспроможністю організації.

Як можна розрахувати

Є тільки два можливих способи розрахунку:

  • Перший спосіб розрахунку КВП – банальна формула, розглянута вище. Цей метод не дуже точний і може призвести до значних відхилень, оскільки враховуються лише два значення поточної ліквідності (початковий і кінцевий). Цей метод може передбачити результат з імовірністю 50 %.
  • Глобальний процес аналізу по лінійному тренду, тобто поточної ліквідності. Спосіб набагато корисніше і точніше, але використовує значення за мінімальний період.

Основні періоди діляться на більшу кількість. Щоб виконати точний лінійний прорахунок, необхідно використовувати програму Excel, в якій із застосуванням графіків і визначених функцій можна отримати остаточний варіант.

Приклад розрахунку

Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності на прикладі:

  • Коефіцієнт поточної ліквідності підприємства на початок року становив 0,88.
  • На кінець цього періоду – 1,2.
  • Період – 6 місяців.

Розрахунок:

КВП = 1,2 + 6/12 (1,2 – 0,88) = 1,36

З отриманого прикладу можна зробити висновок про реальну можливість компанії підвищити свою платоспроможність найближчим часом.

Способи відновлення і поліпшення

Варіанти підвищення коефіцієнта відновлення платоспроможності підприємства наступні:

  • Якщо є значні борги перед кредиторами, можна попросити їх провести рефінансування на зручний термін.
  • Попросити тих же кредиторів зробити пільгові платежі. Наприклад, взяти кредит на більш вигідних умовах.
  • Скоротити близько 50 % співробітників для зниження витрат.
  • Скоротити непотрібні витрати (виробничі або адміністративні).
  • Продати непотрібну власність компанії.
  • Скоротити ціну і збільшити кількість обсягів реалізації.

Однак найбільш правильним рішенням буде розробка антикризового плану з метою підвищення платоспроможності.