Погода в кожному куточку планети визначається кліматичною зоною. Кліматичних поясів небагато, але кожна природна область має свої особливості. Планета складається з двох складових — води і суші, мають різну структуру. Суша ділиться на низовини, рівнини, височини і гори, а вода — океани, моря, озера, річки, затоки і струмки, які мають теплі і холодні течії. Інтенсивність впливу сонячних променів по-різному позначається на різних сферах землі. З цієї причини утворилися кліматичні пояси. Вони діляться на дві групи — основні і перехідні, що відрізняються природними умовами і займаною площею.

Основні природні зони

У середині дев’ятнадцятого століття вчені дали приблизний опис основних кліматичних поясів. Найбільше їх виділяється чотири:

• екваторіальний;
• тропічний;
• помірний;
• полярний.

Полярну зону поділяють на антарктичну і арктичну. Погода в двох зонах різниться через несиметричності полюсів Землі. У північній частині більш м’який клімат: влітку тане сніговий покрив, з’являється рослинність. На півдні сніг лежить практично круглий рік, а коливання температури перевищують п’ятдесят градусів.

Екваторіальні зони

В локації континентального екваторіального клімату знаходиться північ Південної Америки, Центральна і Північна Африка, Індонезійський архіпелаг. Ця зона характеризується вологим кліматом: у рік випадає більше 3000 міліметрів опадів. Місцевості, які знаходяться в зоні екваторіального циклону, багаті болотами і озерами. Опади випадають у вигляді сильних злив в основному влітку, а не взимку. Протягом всього року температура практично не коливається, тримаючись в межах тридцяти п’яти градусів за Цельсієм.

Слід з’ясувати, чим континентальний клімат відрізняється від морського. В зоні динамічного мінімуму низький тиск викликає велику кількість опадів — понад 3500 міліметрів в рік. Над водами часто стоять туман і хмарність. Так як повітря насичений вологою, то над океаном формуються густі повітряні маси. Постійно відбувається природний обіг води, так як в цій зоні переважають теплі течії. Температура тримається в межах двадцяти восьми градусів протягом усього року.

Тропічний пояс

Хоча тропічна зона знаходиться на незначній відстані від екватора, але її характеристики відрізняються від особливостей екваторіального поясу. Зона ділиться на дві частини — Південну і Північну. У першу входить південна частина Євразії, північ Африки і Центральна Америка. Частина Південної Америки, центр Австралії та Африки, що входять у другу подзону.

Тропічний пояс відрізняється сухим і жарким кліматом, незначною кількістю опадів, туманів і дощів. У липні температура повітря сягає тридцяти п’яти, а в січні опускається до вісімнадцяти градусів. Протягом доби температура також сильно коливається. У цій зоні велика кількість пустель, так як часто пролітають мусони.

Більш вологий і прохолодний клімат переважає над водами тропічної зони. У рік випадає до п’ятисот міліметрів опадів, а температурний режим коливається від п’ятнадцяти градусів взимку до двадцяти п’яти влітку. Західні частини Австралії, Африки і Америки омиваються холодними водами, тому панує прохолодний сухий клімат. На східних берегах погода більш тепла і волога, так як уздовж даних територій протікають теплі моря.

Помірний клімат

Основний кліматичний пояс Землі — помірний. В цій зоні знаходиться велика частина суші і світових вод — велика частина Євразії і Північної Америки. У цій області погода змінюється в залежності від сезонів року. Зона ділиться на два типи — морський і континентальний.

Для морського помірного клімату характерні прохолодне літо (не вище двадцяти трьох градусів) і тепла зима (не нижче семи градусів тепла). Опади випадають помірно, рівномірно протягом року, часто над водою можна спостерігати туманність.

На суші кількість опадів зменшується, а температурний режим більш суворий. На кліматичній карті світу можна спостерігати те, що влітку в цій зоні температура повітря сягає сорока градусів, а суворої сніжної зими в середньому опускається до — 30. Ця область найбільш заселена.

Полярні області

Саме високий тиск спостерігається на Північному (акваторія і острови Північного Льодовитого океану) і Південному полюсі планети (Антарктида). Між двома підзонами є різниця в температурному режимі: на Північному полюсі взимку температура не опускається нижче п’ятдесяти градусів, а влітку не піднімається вище семи, а на Півдні планети влітку тримається температура близько нуля градусів, а в січні опускається до сімдесяти. Обидва полюси мають загальне характерне явище — полярні ніч і день. Кілька місяців влітку сонце не заходить за горизонт, а взимку два-три місяці не сходить.