Кегль шрифту – що це у Ворді, в чому вимірюється розмір шрифту, міра зростання, чому дорівнює 1 ПТ в Word і що це таке

Поняття кегль шрифту можна охарактеризувати як розмір рядка, в якому розташована літера. У нього входять всі виносні елементи, заплічка і висота найвищого знака.

Сказавши більш простою і зрозумілою мовою для обивателів кегель – це розмір шрифту, якась міра зростання. Вимір його відбувається в друкарських пунктах. Якщо переводити їх у міліметри по системі Діда, то вийде 1 ПТ = 0.3759 мм. Для прикладу 12 розмір кегля в міліметрах буде становити 4,2.

Таблиця Кеглів

Таблиця кеглів являє собою різні розміри шрифтів з власними назвами. Всі вони відрізняються між собою:

  1. Діамант — є найменшим кеглем, розмір його складає всього 3 пункти. У великих масштабах ніде не використовується, найвдалішим його застосуванням вважається індексація чисел, коли якогось певного число потрібно поставити ступінь. Також ідеально підходить для супериндексов (ступінь ступеня числа).
  2. Діамант –розміром в 4 ПТ. Він трохи більше Діаманта, але як і раніше не підходить для друку в газетах або журналах. Свою популярність Діамант здобув завдяки Байці Крилова, яка була надрукована саме цим кеглем.
  3. Перл – перший раз був використаний на початку 16-го століття. Розмір його складає 5 ВТ (1,88 мм) і на даний момент в друкарні він ніяк не використовується.
  4. Нонпарель – французьке слово, що перекладається як «незрівнянний». З-за розміру в 6 ПТ використовується в літературі як позначення малюнків або для різних підписів.
  5. Міньйон — 2,5 мм, що відповідає 7 ПТ. Своє використання Міньйон (з французької – милий) знайшов в різних довідниках, енциклопедіях та словниках. Так само в газетних замітках часто використовується даний кегль.
  6. Петіт — розмір 8 пунктів. Це дозволяє стати цього кеглю одним з найбільш часто використовуваних. Його застосовують для друку в газетах і довідниках. В енциклопедіях і іншій літературі, де використовують шрифт більше Петіта, його використовують для різних підписів і вставок. Так само може використовуватися для невеликих формул.
  7. Боргес – завдяки своїм розміром 9 ПТ кегль набув поширення у багатьох газетах і журналах. А з 1970 року він почав масово застосовується у друкарні для видання книжок.
  8. Корпус – 10 кегель, отримав свою назву із-за імператора Візантії Юстиніана першого. Він видав книгу з однойменною назвою. Саме слово має італійське коріння.
  9. Цицеро – 1465 на світ з’явилася книга, написана римським імператором Цицероном, де використовувався даний розмір. Величина його 12 ПТ, а в Росії до 1917 р. Цицеро був кеглем величиною в 11 ПТ.
  10. Мітель — 14 кегль, є найпоширенішим і легко впізнаваним серед всіх. Саме тому його використовують для друку різних юридичних документів, курсових робіт і рефератів. Згідно ЄСКД Мітель – офіційний шрифт названих видань.
  11. Терція – кегль друкарні величина якого 16 пунктів. Використовується для написання заголовків в книгах і журналах.
  12. Парангон – величина його становить 18 ПТ. Своє застосування знайшов в написанні титульних аркушів і назв. Приблизно кеглем з такою ж заввишки був написаний текст біблії виданої Гуттенбергом.
  13. Текст – також відомий як подвійний корпус, його величина 20 ПТ. Знайшов свою популярність в типографічної друку дитячих книг.
  14. Подвійне цицеро –розмір його дорівнює двом розмірам стандартного Цицеро, а саме 24 пункту. Використовується в оформленні титульних аркушів і назв.

Дивіться також:  OpenVPN-client і server – налаштування Windows та Linux, як користуватися сервером і клієнтом, що за програма ОпенВПН, як встановити, порт за замовчуванням

Вертикальний текст у Word – змінюємо напрямок

ПТ (Пункт) в Word це основна одиниця виміру, за допомогою якої визначають розмір шрифту, величину абзаців і відступів. Розмір його складає 1/72 від дюйма або 0,353 в мм.

Формат шрифтів у Word

Форматування включає в себе різні зміни вже написаного тексту. Це можуть бути як підкреслення, зміна кольору шрифту або його ширини. Варіанти форматування:

  • індексація;
  • ширина;
  • спецефекти;
  • розмір кегля в Ворді;
  • вибір певного шрифту;
  • колір;
  • накреслення;
  • підкреслення;
  • зсув;
  • кернінг.

Використовуючи різні варіанти форматування, які можна сконцентрувати увагу на потрібних частинах тексту або навіть конкретних словах.

Характеристика шрифтів

У тексту є свої характеристики. Навіть два однакових на перший погляд тексту можуть бути з різними характеристиками:

  • регістр — відповідає за рядкові і заголовні букви і дозволяє їх швидко змінювати;
  • підкреслення – найчастіше лінія під певним словом, що дозволяє звернути увагу читача на нього;
  • ширина – налаштовується для того, щоб символи виглядали між собою гармонійно;
  • колір – зміна кольору в тексті дозволяє згрупувати або виділити важливу інформацію;
  • гарнітура – відомі всім користувачам шрифти, такі як Calibri або Times New Roman;
  • накреслення – модифікація шрифту в однієї гарнітури. Всього присутні три види, курсив, підкреслення і напівжирний;
  • кегль – вже знайома величина;
  • кернінг — відповідає за зміну межбуквенного відстані;
  • зміщення – не типове розміщення тексту на лінії;
  • спецефекти – різні анімовані і інші ефекти;
  • індексація – з допомогою її вказують ступінь, використовується для написання підрядкових і надрядкових букв.

Це усі можливі варіанти характеристик шрифтів. При правильному їх використанні можна оживити будь-який текст і зробити його простим для розуміння.