Ні за яких обставин не піддавайтеся паніці. вчить казка «Звірі в ямі», а то біди не минути. Злякалася дурна курка граду, прийнявши його за постріли, і заразила своїм страхом півня. Побігла курка, а півень за нею. По дорозі до них приєдналися заєць, лисиця, вовк і ведмідь. Піддавшись паніці, не помітили вони яму і звалилися всі в неї. Сиділи-сиділи, є захотіли. Як водиться, спочатку з’їли самого слабкого – курку, потім півня, зайця, вовка. Вціліли найбільші звірі – ведмідь так хитрюга лисиця. Перехитрила шахрайка і залишився суперника. Сама вижила і вибралася з ями.

Текст казки

Жили-були півник і курочка. От пішов град. Злякалася курочка і кричить:

— Півник, півник! Біда! Бояри наїхали, стріляють, стріляють, нас убивають! Тікаємо звідси!

І побігли. Бігли, бігли. Їм назустріч — заєць:

— Куди, півник, біжиш?

— Ай, не питай мене, питай курочку!

— Куди, курочка, біжиш?

— Бояри наїхали, стріляють, стріляють, нас убивають!

— Візьміть мене!

І побігли втрьох. Їм назустріч — лисиця:

— Куди, зайчик, біжиш?

— Не питай мене, питай півника!

— Куди, півник, біжиш?

— Ай, не питай мене, питай курочку!

— Куди, курочка, біжиш?

— Бояри наїхали, стріляють, стріляють, нас убивають!

— Візьміть мене!

І побігли вчотирьох. Їм назустріч — вовк:

— Куди, лисиця, біжиш?

— Не питай мене, питай зайця!

— Куди, зайчик, біжиш?

— Не питай мене, питай півника!

— Куди, півник, біжиш?

— Ай, не питай мене, питай курочку!

— Куди, курочка, біжиш?

— Бояри наїхали, стріляють, стріляють, нас убивають!

— Візьміть мене!

І побігли вп’ятьох. Їм назустріч — ведмідь:

— Куди, вовк, біжиш?

— Не питай мене, питай лисицю!

— Куди, лисичка, біжиш?

— Не питай мене, питай зайця!

— Куди, зайчик, біжиш?

— Не питай мене, питай півника!

— Куди, півник, біжиш?

— Ай, не питай мене, питай курочку!

— Куди, курочка, біжиш?

— Бояри наїхали, стріляють, стріляють, нас убивають!

— Візьміть мене!

І побігли вшістьох. Бігли, бігли так в глибоку яму і впали. Довго вони в ямі сиділи, є захотіли, а вийти не можуть.

Ось лисиця і каже:

— Давайте імена питати! Чиє ім’я гірше, того й з’їмо.

І заспівала лисиця:

— Ведмідь-медведухно — ім’ячко хороше.

Лисиця-олисава — ім’ячко хороше.

Вовк-волчухно — ім’ячко хороше.

Заєць-зайчухно — ім’ячко хороше.

Півень-петушухно — ім’ячко хороше.

Кура-окурава — ім’я худе!

Тут курочку і з’їли.

Минуло небагато часу — знову їсти хочеться. Лисиця заспівала:

— Ведмідь-медведухно — ім’ячко хороше.

Лисиця-олисава — ім’ячко хороше.

Вовк-волчухно — ім’ячко хороше.

Заєць-зайчухно — ім’ячко хороше.

Півень-петушухно — ім’я худе!

І з’їли півника.

Посиділи — знову є захотіли. Лисиця заспівала:

— Ведмідь-медведухно — ім’ячко хороше.

Лисиця-олисава — ім’ячко хороше.

Вовк-волчухно — ім’ячко хороше.

Заєць-зайчухно — ім’я худе!

З’їли і зайця. Довго чи коротко, знову є захотіли. Лисиця заспівала:

— Ведмідь-медведухно — ім’ячко хороше.

Лисиця-олисава — ім’ячко хороше.

Вовк-волчухно — ім’я худе!

Ведмідь розірвав вовка. Стали вони з лисицею є. Лисиця з’їла частину, а іншу-то приховала. Сиділи-сиділи, знову зголодніли. Лисиця потихеньку почала їсти приховане, а ведмідь питає:

— Чим, лисанька, ласувати?

— Кішочкі свої дістаю і їм.

— А як ти їх дістаєш?

— Черево розпорола і дістаю.

Ведмідь повірив і розпоров собі черево.

Залишилася одна лисиця в яму. Минуло небагато часу, летить повз пташка-синичка. Лисиця кричить їй:

— Пташка-синичка, виручи мене з біди!

— А як я тебе виручу?

— Наноси в яму гілок!

Завдавала пташка-синичка в яму гілок, і вибралася лисиця на волю.