Про те, як злісні діяння старшого брата стали відомі всьому світу, розповідає сказати братів Грімм «Співоча кісточка».

В одному королівському лісі оселився страшний кабан, і король пообіцяв нагороду тому, хто вб’є звіра. Вирушили на полювання два бідних брата – старший, марнославний, і молодший, з простим і добрим серцем. На шляху молодшого зустрівся незнайомець, який подарував йому чарівне спис. Воно й допомогло здолати звіра. Старший про це дізнався і, як тільки стали брати переходити міст, убив молодшого, а спис і кабана забрав собі…

Текст казки

Настав раз на одній землі велике разоренье з-за дикого кабана. Псував кабан селянам поля, знищував худобу, а людей розривав своїми іклами. І ось король пообіцяв, що той, хто звільнить землю від такої напасті, отримає велику винагороду. Але звір був такий великий і сильний, що ніхто не наважувався підходити близько до лісу, де він мешкав. Нарешті король оголосив, що той, хто зловить або вб’є дикого кабана, отримає в дружини його єдину дочку.

А у той час жили в цій землі двоє братів, сини одного бідняка. Ось стали вони і вирішили наважитися на це небезпечна справа. Старший був хитрий і розумний і погодився на це з видали, а молодший був простодушний і дурний і пішов на це від чистого серця. І сказав король:

— Щоб вірніше зловити звіра, заходьте в ліс з різних сторін.

І відправився старший брат у ліс з вечора, а молодший з ранку. Пройшов молодший брат трохи, глядь — підходить до нього маленький чоловічок, що було у нього в руці чорне спис, і каже:

— Це спис даю я тобі тому, що у тебе добре й чисте серце. З цим списом ти можеш спокійно йти на дикого кабана, — він не заподіє тобі ніякої шкоди.

Молодший брат подякував чоловічка, поклав на плечі спис і без всякого страху рушив далі. Незабаром він помітив звіра, який кинувся на нього, але він простягнув назустріч йому спис, і звір в сліпій люті кинувся на спис з такою силою, що серце розірвалося у нього надвоє. Узяв він тоді чудовисько на плечі і подався додому, щоб віднести його королю.

Вийшов він з лісу з іншого боку, бачить — стоїть на узліссі будинок, веселяться в ньому люди, танцюють і розпивають вино. Його старший брат теж зайшов туди; вважаючи, що кабан від нього все одно не втече, захотілося йому спершу для більшої хоробрості напитися.

Помітив він молодшого брата, який виходив з лісу, навантажений здобиччю, і не стало спокою його заздрісному і злого серця. Він окликнув його:

— Милий братику, заходь-но сюди, відпочинь та заручися кубком вина.

Молодший брат, не підозрюючи нічого лихого, зайшов у будинок і розповів братові про доброго чоловічка, що дав йому спис, яким він і вбив кабана. Старший брат умовив молодшого залишитися тут до вечора, а потім вони вирушили разом.

Підійшли вони в сутінках до мосту над струмком, і запропонував старший брат молодшому йти вперед; і от коли той дійшов до середини мосту, вдарив його старший брат ззаду так, що той звалився замертво вниз. Закопав його під мостом, потім взяв кабана, приніс його королю і став стверджувати, що це він його вбив; і він отримав за те королівську дочку в дружини.

Коли молодший брат назад не повернувся, то старший сказав:

— Це його дикий кабан розірвав, — і всі цьому повірили.

Але нічого не залишається прихованим від бога; так і це темне діло повинно було виявитися. Багато років потому гнав одного разу пастух своє стадо через міст і помітив внизу на піску білу, як кіпень, кісточку і вирішив, що з неї вийде хороший мундштук. Він спустився вниз, підняв її і вирізав з неї для свого ріжка мундштук. Ось він спробував на ньому заграти, і почала кісточка, до великого удивленью пастуха, сама співати:

Ах, мій милий пастушок,

Ти на кісточці граєш у свій ріжок,

Брат мене вбив,

Під мостом заховав, —

Із-за злого кабана,

Заради дочки короля.

— Що це за чарівний ріжок, — сказав пастух, — сам по собі співає, треба буде віднести його королю.

Прийшов він до короля, і заспівав знову ріжок свою пісеньку. Тоді король все зрозумів і звелів розкопати під мостом землю, — і знайшли там кістки вбитого.

І не міг злий брат заперечувати свого злодійства, і ось зашили його в мішок і живим втопили, а кістки вбитого брата поховали на кладовищі в гарній труні на вічний спокій.