Хто втомлюється від роботи, тому будь приємний відпочинок – таку мораль доносить до нас казка «Солдатська шинель». Якось солдат зустрів пана. Між ними зав’язалася розмова, і він почав нахвалювати перед паном свою розкішну шинель. І під її голову можна покласти, щоб заснути, і накритися нею можна. Ніде так не поспиш міцно, як на солдатській шинелі. Пан вирішив купити шинель у солдата. Тільки спати йому було на ній жорстко. Пішов розгніваний пан скаржитися генералу, що солдат його обдурив, і продав шинель за 25 рублів. Той викликав солдата. Солдат ліг на шинель, і було йому дуже зручно відпочивати. Похвалив генерал солдата, і налив йому вина. А панові зробив догану: тільки того, хто втомлюється, буде зручний навіть камінь, не те, що шинель.

Текст казки

Казав пан із солдатом; став солдат хвалити свою шинель:

– Коли мені треба спати, постелю я шинель, і в головах покладу шинель, і покроюсь шинеллю.

Став пан просити солдата продати йому шинель. Ось вони за двадцять п’ять рублів сторгувалися. Прийшов пан додому і каже дружині:

– Яку річ купив! Тепер не треба мені ні перини, ні подушок, ні ковдри: постелю шинель, і в головах покладу шинель, і одягнуся шинеллю.

Дружина стала його лаяти:

– Ну, як же ти будеш спати?

І точно, пане постелив шинель, а в головах покласти і одягнутися нічим, та й лежати йому жорстко.

Пішов пан до полковому командиру скаржитися на солдата. Командир велів покликати солдата.

Привели солдата.

– Що ж ти, брате, – каже командир, – обдурив пана?

– Ні, ваше благородіє, – відповідає солдат. Взяв солдатів шинель, розстелив, голову поклав на рукав і накрився полою.

– Куди як добре, – каже, – на шинелі після походу спиться!

Полковий командир похвалив солдата та дав йому ще на чарочку. А панові сказав:

– Хто попрацює та втомиться, той і на камені спить, а хто нічого не робить, той і на перині не засне!