Казка Петро Перший і мужик: читати онлайн

Про незвичайної зустрічі простого мужика і царя оповідає казка «Петро перший і мужик». Як-то раз селянин рубав дрова, і його зустрів сам цар. Петро Перший запитує чоловіка про те, яка у нього сім’я. Той відповідає, що у нього 2 сини і 2 дочки. Тоді цар питає, як він витрачає свої гроші. Мужик каже, що ділить доходи на три частини: позичає, віддає борг, а також кидає гроші у воду. Цар не зрозумів, що це значить. Чоловік пояснив, що дає гроші батькам (віддає борг), годує синів (дає у позику) і годує дочок (кидає гроші у воду)…

Текст казки

Наїхав цар Петро на мужика в лісі. Мужик дрова рубає.

Цар і каже:

— Божа допомога, мужик!

Мужик і каже:

— Та то мені потрібна божа допомога.

Цар питає:

— А чи велика у тебе сім’я?

— У мене сім’ї два сини та дві дочки.

— Ну не велике твоє сімейство. Куди ж ти кладеш гроші?

— А я гроші на три частини кладу: по-перше — борг плачу, в інших — в борг даю, по-третє — у воду мечу.

Цар подумав і не знає, що це означає, що старий і борг платить, і в борг дає, і у воду метає.

А старий каже:

Дивіться також:  Казка Дочка-семирічка: читати онлайн

— Борг плачу — батька-матір годую; в борг даю — синів годую; а у воду мечу — дочок рощу.

Цар і каже:

— Мудра твоя голова, дідок. Тепер виведи мене з лісу в поле, я дороги не знайду.

Мужик каже:

— Знайдеш і сам дорогу: іди прямо, потім згорни вправо, а потім вліво, потім знову праворуч.

Цар і каже:

— Я цієї грамоти не розумію, ти зведи мене.

— Мені, пане, водити колись, нам селянство день дорого коштує.

— Ну, дорого коштує, так я заплачу.

— А заплатиш — підемо.

Сіли вони на одноколку, поїхали.

Став доро гою цар мужика питати:

— Далеко ти, мужик, ти бував?

— Подекуди бував.

— А бачив чи царя?

— Царя не бачив, а треба б подивитися.

— Так ось, як виїдемо в полі, і побачиш царя.

— А як я його впізнаю?

— Всі без шапок будуть, один цар в шапці.

Ось приїхали вони в поле. Побачив народ царя — все познімали шапки. Мужик вирячує очиці, а не бачить царя.

Ось він і питає:

— А де ж цар?

Каже йому Петро Олексійович:

— Бачиш, тільки ми двоє в шапках — хто-небудь з нас так цар.