Як швидко заробити грошей тільки завдяки своїй кмітливості, вчить казка «Мудрі відповіді». Чверть століття вірою і правдою служив солдат, а царя ні разу не бачив. Вирішив заповнити прогалину і прийшов у палац. Цар дозволив служивому помилуватися собою і у відповідь загадав йому три загадки. Солдат легко з ними впорався, давши на них мудрі відповіді. А цар його за це до в’язниці, звелівши гусей пощипати. Сам же цар загадки ті загадав тридцяти купцям заможним. В результаті і вони у в’язниці опинилися. Солдат підказав їм відгадку, взявши з кожного купця по тисячі рублів. Та ще цар на доріжку стільки ж служивому дав за кмітливість.

Текст казки

Служив солдат в полку на цілих двадцять п’ять років, а царя в обличчя не бачив. Прийшов додому; почали його питати про царя, а він не знає, що й сказати. Ось і зачали його картати родичі та знайомі:

— Бач, — кажуть, — двадцять п’ять років прослужив, а царя в очі не бачив!

Прикро це йому здалося; зібрався та пішов царя дивитися. Прийшов у палац. Цар питає:

— Навіщо, солдат?

— Так і так, ваша царська величність, служив я тобі так богу цілі двадцять п’ять років, а тебе в обличчя не бачив; прийшов подивитися!

— Ну, дивись.

Солдат три рази обійшов кругом царя, все оглядав. Цар питає:

— Чи гарний я?

— Хороший, — відповідає солдат.

— Ну тепер, служивий, скажи: високо небо від землі?

— Настільки високо, що там стукне, а тут чути.

— А широка земля?

— Он там сонце сходить, а там заходить — настільки широка!

— А глибока земля?

— Так у мене був дід, помер тому з дев’яносто років, зарили в землю, з тих пір і додому не бував: вірно, глибока!

Потім відіслав цар солдата в темницю і сказав йому:

— Не зівай, служба! Я пошлю тобі тридцять гусей; умій по перу висмикнути.

— Гаразд!

Покликав цар тридцять багатих купців і загадав їм ті ж загадки, що і солдату загадував; вони думали, думали, не змогли дати відповіді, і цар велів їх посадити за те в темницю. Запитує їх солдатів:

— Купці-молодці, вас за що посадили?

— Та, бач, государ нас допитував: далеко чи небо від землі, і як земля широка, і наскільки вона глибока; а ми — люди темні, не змогли дати відповіді.

— Дайте мені кожен по тисячі рубльов — я вам правду скажу.

— Зволь, брат; тільки навчи.

Взяв з них по тисячі солдатів і навчив, як відгадати царські загадки.

Дня через два покликав цар до себе і купців і солдата; задав купцям ті ж самі загадки, і як скоро вони відгадали — відпустив їх по своїх місцях.

— Ну, служба, зумів по перу здерти?

— Зумів, цар-государ, та ще по золотому!

— А далеко ль тобі до дому?

— Звідси не видно — далеко, стало бути!

— Ось тобі тисяча рубльов; іди з богом! Вернувся солдатів додому і зажив собі вільно, заможно.