Про те, як хитрі крилаті обдурили ворога і не дали себе з’їсти, розповідає казка братів Грімм «Лисиця і гуси».

Одного разу на лузі паслися гуси – жирні, відгодовані, гладкі. Повз пробігала лисиця, зраділа і налякала стадо, що зараз вона їх з’їсть – кожного по порядку. Птахи злякалися, заплескали крильцями, стали благати руду залишити їх в живих, але та була непохитна. Тоді нещасні попросили заспівати посмертну пісню. Лисиця погодилася почекати, а її жертви стали гоготать. Чекала лисиця, та так і чекає досі, а крилаті продовжують співати свою посмертну пісню, і не видно їй кінця.

Текст казки

Раз прийшла лисиця на лужок, бачить — сидить там череду гарних жирних гусей. Засміялася лисиця і каже:

— А я прийшла, видно, до речі, ви так славно сидите поряд, що можна вас буде легко одного за іншим і з’їсти.

Загоготали гуси від страху, схопилися і почали кричати так жалібно просити, щоб залишила лисиця їх в живих. Але лисиця їх і слухати не захотіла і каже:

— Не буде вам від мене пощади, всім вам смерть.

Ось один гусак розхрабрився було і каже:

— Якщо ми, бідні гуси, повинні померти такими молодими, то надай нам одну милість, дозволь нам помолитися, щоб перед смертю замолити свої гріхи, а потім вже ми станемо в ряд, і ти будеш вибирати того, хто з нас пожирней.

— Гаразд, — каже лисиця, — це правильно, і прохання у вас скромна; ну, моліться собі, а я поки почекаю.

І ось почав перший гусак співати свою протяжну молитву і повторювати: «га-га-га!», і молитві тієї все не було кінця. Тоді другий гуска не став очікувати, поки дійде до нього черга, і почав теж: «га-га-га!» А тут за ним і третій, і четвертий, і незабаром загоготали всі гуси разом.

(Як закінчать вони молитися, так і казка далі піде, але моляться всі вони досі.)