Про те, як два дотепних і хитрих людини обвели навколо пальця священнослужителя, розповідає казка «Два злодія».

Якось розговорилися злодії про те, що життя стала важкою. Побачили, що їде архієрей, і вирішили його надути. Один з них розповів йому, що він посперечався з товаришем про те, ніби на нозі шість пальців є. Архієрей дозволив йому зняти з себе з чобіт і відрахувати, а другий злодій зняв інший чобіт і теж став відраховувати. Дорахували вони, і як кинуться з місця з чобітьми – тільки їх і бачили! А владика залишився в одних брудних панчохах, кинувся він за злодюжками, та їх вже не наздогнати.

Текст казки

Були два злодія. Один каже:

— Важко мені, злодію, жити!

Але другий не погодився:

— А я легко проживаю. Справи вистачає — і все у мене вдосталь… Ось, — каже, — поїде в собор архієрей. Давай ніби посперечалися: ти говори — «шість пальців на нозі», а я — «п’ять». І ніби сто рублів заставу у нас… А там не лови гав!

Пішли вони й стали на дорозі до собору.

Той злодій, що хвалився легкої життям, говорить:

— Їде владика!

Під’їхала коляска. Злодій став на коліна. Архієрей глянув на нього, зупинив візок. Злодій каже:

— Преосвященний владико! Ось я з цим купцем (показав на товариша) на сто рублів посперечався. Якщо моя правда, то я сто рублів свої роблю тому і його сто рублів візьму, а якщо його правда — він візьме. Він каже — «шість пальців на нозі», а я — «п’ять».

Архієрей не довго думав, каже:

— Твій виграш! У мене п’ять пальців на нозі!

— Дозволь, владико, тут порахувати при ньому.

— А можна, можна…

Злодій зірвав чобіт з ноги архієрея і відраховує:

— Раз, два, три, чотири, п’ять… Мій виграш!

А другий злодій вхопився за інший чобіт.

— А там шість, — каже, — знімай і цей!

Зірвав другий чобіт:

— Раз, два, три, чотири, п’ять… Твій виграш!

І з чобітьми бігти!

Архієрей скок з коляски в одних панчохах та в бруд. Але хіба злодіїв нажене?!