Микола Васильович Гоголь — відомий письменник, публіцист і класик російської літератури. Він народився у 1809р. у селі Сорочинці. Сім’я, в якій ріс хлопчик, була багатодітною. Навчався в Полтавському училищі, а потім у Ніжинській гімназії. Йому добре давалися уроки малювання і російської словесності , в іншому ж навчання піддавалася йому з працею.

У грудні 1828г. письменник переїхав до Петербурга, де служив чиновником. Але служба була беззмістовна і монотонна, що дуже не подобалося Миколі, тому він вирішив присвятити себе літературній справі. Найвідоміші твори автора- «Мертві душі», «Ревізор», «Тарас Бульба», «Шинель», «Портрет», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» та ін

Приблизно в 1830р. у Н.В.Гоголя з’явилася ідея твору «Тарас Бульба». Ні для кого не секрет, що над створенням цього твору автор працював близько 10 років. І навіть незважаючи на це, повість так і не набула остаточної правки. Гоголю довелося переписувати твір близько восьми разів. Але навіть тоді письменник не був задоволений остаточним варіантом свого твору. З усіх змін, внесених Гоголем у повість, слід зазначити збільшення повісті на три голови, а також внесення деяких подробиць, завдяки яким твір став володіти яскраво вираженою фактурою.

Письменник підійшов до створення повісті «Тарас Бульба» дуже серйозно і відповідально. За допомогою газет, Гоголь звертався до читачів , щоб ті поділилися з ним власними спогадами і, неопублікованими на той момент, відомостями про Україну . Все це автор робив для того, щоб зробити твір більш емоційним і поетичною.

Миколою Васильовичем дуже високо цінувалося народна творчість. Саме тому українські пісні та думи лягли в основу створення твору, в повній мірі відображаючи характери героїв.

Чому вчить повість?

Повість «Тарас Бульба» вчить справжню дружбу. Адже для старого Тараса і його бойових товаришів дружба була найважливішим у житті. Вона підтримувала їх під час бою і в хвилини страшних випробувань, скрашувала їх дозвілля. Саме тому козаки були впевнені в собі, коли відчували поруч надійне плече друга.

Твір Гоголя присвячена батьківщині, вірності рідній країні. Саме в образі Остапа відображена справжня вірність Батьківщині, яка проявляється в старанному і жертовному служінні вітчизні. Остап має принциповістю і твердістю духу, за що його цінували і поважали товариші. Одним з найбільш захоплюючих епізодів є його смерть. Але Остап зустрічає її гідно, ні на секунду не замислюючись про правильність своїх дій.

У повісті автор показує нам і зраду. Син Тараса, Андрій переступає закони Запорізької Січі, якими залишаються вірні всі інші козаки за будь-яких обставин ,у будь-яких життєвих ситуаціях. За свою зраду Андрій позбавляється життя: його власний батько вбиває його. Такою є розплата за зраду Батьківщині.

Все це відбувається тому, що життя Тараса була тісно пов’язана з Січей, а служінню вітчизні він повністю віддавав себе. Образ Тараса відображає в собі моральну силу народу. Тарас є яскравим прикладом мужності і волі, його образ символізує вірність ,в першу чергу, самому собі. Старий козак залишається вірним своєму народові ,своїй Батьківщині, адже він вірний своїм переконанням,незважаючи ні на що. Цей чоловік не зраджує своїм ідеалам і своїм принципам , тому відстоює свою правоту до самого кінця життя.

Микола у своїй повісті розкриває перед нами життя козацтва у всіх її подробицях — його побут і звичаї, адміністративний устрій.

Повість Н.У Гоголя вчить читача любові до своєї батьківщини, хоробрості , мужності у боротьбі з ворогами, любові та патріотизму.