В історії є свої умовні періоди. Сьогодні ми розглянемо історію нового часу, а точніше, її початок. Середньовіччя закінчується в 16 столітті і тоді ж починається Ранній Новий час.
Слід сказати, що 16 і 17 століття мають особливе значення для історії взагалі та історії науки зокрема. Це час народження сучасної науки, біля колиски якої стояли такі великі ученню, як Галілео Галілей (1564-1642) та Ісаак Ньютон (1643-1727).
Створення науково-технічного фундаменту нового часу
У перші три століття нового часу були досягнуті важливі результати в різних галузях точних та природничих наук – фізики, механіки, астрономії, геології, гідротехніки, мінералогії та географії. Частина з них була використана у сфері виробництва і мореплавання.
Були винайдені і сконструйовані багато інструменти та прилади: телескоп, мікроскоп, зорові («підзорні») труби, термометр, барометр і гідрометр. Значно вдосконалилися годинник – з’явився їхній варіант для особистого користування.
Були зроблені перші кроки до створення парового двигуна. Фізична сила людини поки ще була головним видом енергії. Але все більш широко використовувалася сила тварин, води та вітру. В зростаючих обсягах застосовувалися деревина, деревне і кам’яне вугілля, торф.
Водяні і вітряні двигуни (млини) використовувалися у багатьох галузях виробництва, а їхні конструкції постійно удосконалювалися.
Великих успіхів досягла чорна металургія. Майстри навчилися надавати стали спеціальні якості – твердість, пружність і т. п. З’явилися окремі механізми для дроблення руди, кування стали, її прокатки, волочіння дроту і т. п.
У текстильній промисловості з’явилися ножні самопрялки, значно прискорили прядіння і підвищили якість пряжі. Продуктивність ткацьких верстатів зросла в 3-4 рази.
На океанські простори виходили всі великі та вчинені суду. Розміри, швидкість і вантажопідйомність їх зростали від 500 кг до 2 тисяч тонн. Майже всі вони мали гармати. Все більш точні географічні карти, компаси та ін. навігаційні прилади допомагали з упевненістю планувати маршрути все більш далеких плавань. Історія нового часу робила світ «ближче й тісніше».
Прогрес у сільському господарстві був повільніше. Тут старе займало ще досить міцні позиції. Але і тут спостерігалися ознаки нового. Вдосконалювалася техніка обробки землі.
У все більших кількостях почали застосовувати добрива (гній, мул, торф). Розширювався асортимент посівних культур, а також зростала продуктивність тваринництва.
