Іслам Карімов – перший Президент Республіки Узбекистан з моменту здобуття країною незалежності в 1991 р. Обіймав цю посаду аж до своєї смерті в 2016 році.

Під час існування СРСР він обіймав посаду Першого секретаря ЦК Комуністичної партії Узбекистану. Цікаво, що політик 4 рази перемагав на президентських виборах, щоразу набираючи близько 90% голосів виборців.

У біографії Карімова багато цікавих моментів, так як він був досить неординарною особистістю. Але про все по порядку.

Перед вами біографія Іслама Карімова.

Біографія Карімова

Іслам Абдуганиевич Карімов народився 30 січня 1938 р. в Узбекистані, в місті Самарканд.

З’явившись на світ напередодні Другої світової війни, йому довелося випробувати безліч труднощів в дитинстві.

Дитинство і юність

Коли Ісламу виповнилося лише 3 роки, батьки віддали його в дитбудинок, в якому він пробув менше року.

Іслам Карімов в юності

Після цього Карімова знову забрали в сім’ю.

Більш докладно про те, що відбувалося в біографії Ісламу в ці роки, і чому йому довелося деякий час у притулку для дітей – невідомо.

Очевидно, на такий крок батьки пішли по причині того, що їм було складно утримувати багатодітну сім’ю.

Крім Ісламу, у Каримовых народилося ще 6 хлопчиків і одна дівчинка.

Про те, яким учнем був Іслам, сказати досить складно. Згідно з одними джерелами у нього була хороша успішність та зразкову поведінку.

За іншою версією Іслам Карімов з самого дитинства був запеклим хуліганом.

Освіта

Закінчивши школу, 17-річний юнак вступив до Середньоазіатського політичний інститут за спеціальністю інженер-механік.

Відучившись в ньому 5 років, він почав працювати майстром на заводі, після чого був одним з головних інженерів на авіаційному об’єднанні ім. В. П. Чкалова.

Показавши себе хорошим фахівцем, Карімов був переведений до Міністерства водного господарства Узбецької РСР.

Політична біографія

У 1966 р. Іслам Абдуганиевич довгий час працював у Держплані Узбецької РСР, пройшовши всі щаблі кар’єрних сходів. В результаті він дослужився до Першого секретаря ЦК Комуністичної партії республіки.

Паралельно з цим він отримав ще одну вищу освіту, а пізніше став кандидатом економічних наук.

Напередодні розпаду СРСР у 1991 р. Іслам Карімов зайняв посаду глави уряду, ставши першим президентом Узбекистану.

Цікавий факт, що він був одним з прихильників збереження СРСР.

Політик до останнього моменту агітував громадян своєї країни за те, щоб залишитися у складі Радянського Союзу, однак історія розпорядилася по-іншому.

На початку свого правління Карімову довелося зіткнутися з серйозними труднощами. Положення в Узбекистані було дуже неспокійним.

То в одному, то в іншому місці відбувалися теракти, організаторами яких були різні ісламські угруповання. Найбільше від них постраждала Ферганська долина.

Нерідко Ісламу Карімову доводилося йти на радикальні заходи для наведення порядку. Він їздив в різні гарячі точки і особисто вів переговори з терористами. Зрештою, йому вдалося навести порядок в країні і вигнати за її межі радикальних ісламістів.

Незабаром на кордоні Таджикистану з Афганістаном почалися заворушення, які будь-якої миті могли призвести до військового конфлікту. У результаті Іслам дав згоду на те, щоб в Узбекистані з’явилися військові бази Сполучених Штатів Америки.

Таким чином, він прагнув встановити мир. Цікаво, що йому вдалося налагодити добрі відносини з США, зберігаючи при цьому дружні відносини з Росією.

У 2005 р. Карімов був змушений силою придушити масові протести, що спалахнули в різних місцях. Оскільки за рік до цього на Україні почалася так звана «Помаранчева революція», він побоювався розвитку такого ж сценарію в Узбекистані.

Саме з цієї причини Карімов відмовився продовжувати договір про розміщення військових баз США на подальший термін.

Замість цього він вибрав тактику зближення з Російською Федерацією, від якої в майбутньому отримав військову підтримку. Незабаром Іслам Карімов прийняв рішення приєднатися до Євразійського Економічного Співтовариства, ще більше зблизившись з РФ.

Іслам Карімов і Володимир Путін під час саміту ШОС в Уфі, 2015 р.

Варто зауважити, що за час свого правління державою, він постійно чув на свою адресу безліч критики з боку опозиціонерів.

Однак на всіх наступних виборах, його підтримувало близько 90% виборців.

Сам Іслам Абдуганиевич був прихильником національного розвитку. Він робив усе можливе, щоб захистити Узбекистан від іноземного впливу.

За його правління в державі практично зник російську мову, а всі провідні посади займали корінні узбеки.

Цікавий факт, що управління державою не заважало Ісламу Карімову займатися літературною діяльністю. Він написав кілька книг, присвячених різним політичним темам.

Особисте життя

Вперше Іслам Карімов одружився в 60-х роках на Наталі Кучми. Незабаром у них народився хлопчик Петро. Проте цей союз проіснував недовго. Варто відзначити, що в офіційній біографії президента про це шлюбі ніде не повідомляється.

Другою дружиною Ісламу стала Тетяна Акбаровна, яка була грамотною й інтелігентною дівчиною. У них народилося 2 дівчинки: Гульнара (р. 1972) і Лола (р. 1978). В майбутньому обидві дочки стануть дипломатами.

Згідно з деякими джерелами, в 2014 р. за особистою вказівкою батька Гульнара Карімова була знята з елітної посади, за підозрою в корупції.

Іслам Карімов з дружиною

Цікаво, що за роки свого президентства, ні в ЗМІ, ні по телебаченню ніколи не повідомлялося про стан здоров’я Карімова. Тільки в 2010 р. почала з’являтися інформація про те, що глава держави має серйозні проблеми зі здоров’ям.

У 2013 р. Іслам Абдуганиевич переніс інфаркт, проте лікарям вдалося швидко поставити його на ноги. Через 3 року у нього стався інсульт, після чого він був терміново госпіталізований.

Смерть

Іслам Абдуганиевич Карімов помер 2 вересня 2016 р. у віці 78 років. За заявою нейрохірурга, який займався його лікуванням, смерть президента настала внаслідок інсульту.

На похорон президента Узбекистану прибутку різні політичні діячі з 17 держав.

Попрощатися зі своїм вождем на вулиці країни вийшли десятки тисяч людей, які щиро сумували про смерть національного лідера.

Через рік після його смерті, в столиці Узбекистану був урочисто відкритий пам’ятник Ісламу Карімову. Після цього, неподалік від монумента з’явився науково-просвітницький музей, названий на його честь.

Рішенням уряду, 2 вересня стало днем пам’яті першого президента республіки.

На початку 2018 р. пройшла церемонія відкриття Мавзолею Іслама Карімова.