Більшості відомо, що за розвиток і ріст організму відповідає соматотропний гормон росту, який виробляється «диригентом» ендокринної системи гіпофіз. Але мало кому відомо, що соматотропін гіпофіза сам по собі безпосередньо не впливає на клітини. Для того, щоб він виконував свої функції, потрібний «посередник» – інсуліноподібний фактор росту (соматомидин С). Саме про це гормоні піде мова в статті. Тема ця цікава ще й тим, що спортсмени-важкоатлети і бодібілдери застосовують синтетичний аналог гормону інсуліноподібний фактор росту для нарощування м’язів і спалювання надлишків підшкірної жирової клітковини, що робить їх рельєф більш виразним.

Історія питання

Ще із середини минулого століття почалися активні дослідження соматропина гіпофіза і його впливу на організм. Саме тоді з’ясувалося, що безпосереднього впливу на клітини нашого організму цей гормон не надає. А працює він тільки в зв’язці з соматомедином – інсуліноподібним фактором росту (ІФР 1 або С).

В 1978 році були відкриті три таких посередника – ІФР 1 (З), ІФР 2 (В), IGF 3 (А). Але в нашому організмі функцію доставки соматропина виконує тільки інсуліноподібний фактор росту 1 (С).

З того часу і почалося вивчення застосування цього гормону в спорті.