Ялівець прибережний (конферта, Juniperus conferta): сорти і види, опис, відгуки, посадка й догляд, зимостійкість

Ялівець прибережний (Juniperus conferta) – хвойна рослина, що користується великою популярністю. Такий чагарник добре росте практично в будь-яких умовах, не вимогливий до родючості грунту. Ялівець конферта відмінно підходить для озеленення і виливає приємний хвойний аромат. Завдяки таким якостям, рослина заслуговує уваги з боку початківців і досвідчених садівників.

Опис прибережної ялівцю

Це вічнозелений низькорослий багаторічний чагарник, який відноситься до сімейства Кипарисові. Відрізняється сильною раскидистостью і дуже густий темно-зеленою хвоєю.

Пагони лежачі, однак більшість гілок підняті. Крона має подушковидную форму, густе листя у вигляді хвойних голок довжиною 3-5 див

Кора на ялівці прибережному відрізняється в залежності від віку. На молодих кущах вона червоно-коричнева, надалі кора темніє, стає коричнево-сірої.

Періодично на кущах з’являються дрібні шишки, їх діаметр – від 0,8 до 1,2 див. Форма шишок яйцеподібна.

В Червону книгу ялівець прибережний занесений як об’єкт рослинного світу, що знаходиться під загрозою зникнення. Така рослина все рідше зустрічається в природних умовах.

Зимостійкість прибережного ялівцю

Чагарник добре переносить низькі температури. Зони морозостійкості ялівцю прибережного – 4-9. Чагарник витримує температуру до -29 градусів.

Завдяки такій стійкості до холоду, сорти прибережного ялівцю можна вирощувати практично в будь-яких точках РФ. Винятком є регіони, розташовані в арктичному і субарктичному кліматичних поясах, де температура нижче допустимої для вирощування рослини.

Розміри і швидкість росту

Прибережний ялівець досягає у висоту 45-50 див. Кущі з численними розлогими гілками. Діаметр – до 3 м.

Ялівець – повільноростучий чагарник з щорічним приростом 5-7 см

Рослина добре себе почуває практично на будь-яких грунтах. Прибережний ялівець росте в грунті з незначним вмістом поживних речовин. Однак на зростання чагарнику можуть вплинути інші фактори.

Серед них:

  • ступінь освітленості ділянки;
  • концентрація солі в грунті;
  • кислотність грунту;
  • вологість повітря;
  • частота атмосферних опадів.

Щоб прибережний ялівець швидко зростав, потрібен комплексний постійний догляд. Перелік необхідних заходів залежить від характеристик конкретної різновиди.

Види і сорти прибережного ялівцю

Рослина вперше описано в 1913 році. З 1915 р. кущі почали вирощувати в декоративних цілях. Зараз відомо велика кількість сортів прибережного ялівцю, найбільш популярні серед яких описані нижче.

Детальніше про популярні різновиди:

Алголд

Сорт вважається найнижчою серед представників цього виду. Висота прибережного ялівцю «Алголд» (Allgold) становить 20 см, діаметр крони – до 1 м.

Цей різновид відрізняється порівняно швидким темпом зростання. Молоді екземпляри виростають до максимальної висоти за 3-4 роки. В ширину щорічний приріст становить 15-20 див.

Сорт «Алголд» висаджують на освітлених ділянках, щоб крона мала насичене забарвлення

Кущ має довгу, тонку, блискучу хвою. Молоді голки золотисто-жовті, що дуже ефектно виглядає на тлі старої темно-зеленої крони. Забарвлення не змінюється навіть взимку.

Сільвер Міст

Сорт виведений японськими селекціонерами. Висота – до 50 см, а діаметр крони в середньому 90 див. Відноситься до числа стеляться чагарників із-за горизонтального розташування пагонів.

Дивіться також:  Яблуня Марат Бусурін: опис сорту, фото, відгуки

У «Сільвер Міст» забарвлення хвої не змінюється круглий рік

Щорічний приріст для цього сорту – до 10 см у висоту і до 20 см в ширину. Крона ялівцю прибережного «Сільвер Міст» (Silver Mist) має асиметричну форму. Хвоя сіро-синя з вираженим сріблястим відблиском.

Емеральд Сіа

Цей сорт отримав таку назву через яскраво-зеленого кольору хвої. Висота дорослого куща досягає 30 див. Він має довгі розлогі гілки, що ростуть горизонтально. Крона плоска і асиметрична, але шляхом обрізки її можна зробити куполоподібної.

Сорт «Емеральд Сіа» вирощують на добре дренованих і зволожених садових почвахВажно! Цей сорт здатний виділяти фітонциди, що пригнічують патогенні мікроорганізми. Тому така рослина не чутливе до більшості захворювань.

Ялівець «Емеральд Сіа» (Sea Emerald) добре реагує на мінеральні підгодівлі. Вони допомагають прискорити ріст пагонів і роблять крону густий. Однак вносити їх слід не частіше ніж 1 раз на рік.

Слагер (Шлягер)

Сорт прибережного ялівцю Schlager вважається одним з найбільш важких у вирощуванні. Рослина погано переносить різкі коливання температури. Оптимальна зона морозостійкості – 6.

У «Слагер» висота куща не перевищує 30 см, а діаметр крони дорослих екземплярів досягає 2 м

Ялівець конферта «Слагер» (Schlager) воліє свіжі, добре дренованим грунтам. При цьому рівень вологості повинен бути помірним. Хвойний чагарник нормально переносить короткочасну посуху, але вкрай негативно реагує на надлишок рідини в грунті.

Крона ялівцю «Шлягер» асиметрична. Гілки вкриті довгими гострими голками. Колір – світло-зелений з незначним синюватим відтінком.

Блю Пасифік

Ялівець прибережний Blue Pacific (тихоокеанська синь) – один з найпопулярніших сортів. Являє собою низькоросла стелящееся хвойна рослина, заввишки до 35 см і близько 2 м у діаметрі. Має довгу зелену колючий хвою з помітним блакитним відтінком.

Сорт «Блю Пасифік» використовують як почвопокровну рослину

Чагарник радять висаджувати на ділянках, добре освітлених сонцем. Численні відгуки про прибережному ялівці «Блю Пасифік» свідчать про те, що в таких умовах крона рослини швидше розростається, набуває красивий блиск.

Голден Вінгс

Ця різновид найбільш популярна серед ландшафтних дизайнерів. Згідно з відгуками про сорт прибережного ялівцю Golden Wings (золоті крила), така рослина характеризується ідеальним співвідношенням між декоративними якостями і простотою у вирощуванні та догляді. Тому його рекомендують початківцям садівникам, бажаючим прикрасити ділянку красивим хвойним чагарником.

Одним з головних переваг сорти прибережного ялівцю Golden Wings – зимостійкість. Рослина витримує температуру до-35 градусів без спеціального укриття.

Важливо! Молоді екземпляри більш чутливі до холоду. Тому перші 1-2 роки після посадки їх рекомендують вкривати на зиму.

Іншою перевагою прибережного ялівцю «Голден Вінгс» є унікальний забарвлення хвої, він у неї темно-зелений. Однак нові пагони, які постійно з’являються на кущах, мають жовте забарвлення. З-за цього крона рослини двоколірна.

Дивіться також:  Яблуня колоновидна Сузіря: опис сорту, фото, відгуки

Сорт «Голден Вінгс» відрізняється стрімким зростанням – до 20 см щороку

Максимальна висота куща – 50 див. За допомогою опор або шляхом підв’язки зростання можна направити у вертикальному напрямку. Це дозволяє вирощувати кілька кущів на невеликій відстані один від одного.

Застосування в ландшафтному дизайні

Низькорослі хвойні чагарники використовують в цілях озеленення як грунтопокривна рослини. З-за асиметричної форми і різної довжини пагонів такі чагарники не рекомендують використовувати для живоплотів.

Рослина найкраще підходить для групової або одиночної посадки на відкритих ділянках. Багато садівники воліють висаджувати прибережний ялівець замість звичайного газону. Це пов’язано з тим, що хвойна рослина менш вимоглива.

Ялівець нерідко використовують для посадки в альпійських гірках або інших декоративних композиціях. Низькорослі чагарники краще всього поєднуються з іншими хвойними рослинами.

Сорти прибережного ялівцю добре виглядають в китайських і японських садах, де застосовують декоративні елементи з каменю та інших природних матеріалів. Рослина нерідко висаджують на нерівних поверхнях — скатах і схилах.

Способи розмноження

Для посадки використовують насіння або заздалегідь заготовлені живці. Другий метод більш швидкий і ефективний. З одного материнського рослини забирають до 10 відростків. Зазвичай вкорінюються 7 з 10 живців.

Насіння дозрівають, як правило, пізньої осені. Їх висушують і в подальшому поміщають у вологий поживний субстрат. Насіння проростає дуже повільно, тому отримане молоде рослина рекомендують висаджувати у відкритий грунт на другий рік.

Ялівець часто використовують для прикраси і озеленення парків і скверів

Особливості посадки

Ялівець можна висаджувати у відкритий грунт з середини весни до кінця осені. Досвідчені садівники рекомендують весняну посадку.

Важливо! Садити прибережний ялівець можна і в березні. Однак якщо грунт не встиг прогрітися, рослина може отримати сонячний опік.

Хвойні чагарники висаджують на освітлених сонцем ділянках або в півтіні. У затінених місцях садити ялівець не можна, так як він не вкорениться.

Основні вимоги до грунту:

  • низька або нейтральна кислотність – не вище 7 рН;
  • помірна вологість;
  • відсутність вапна;
  • наявність дренажного шару;
  • повітропроникність.

Для прибережного ялівцю рекомендують готувати стандартну грунтову суміш, що складається з торфу, дрібного річкового піску і дерну. До складу можна додавати компост або подрібнені сухе листя.

Алгоритм посадки:

  • Викопати яму глибиною 60-70 див.
  • Помістити на дно дренажний шар 15-20 див.
  • Засипати грунтовою сумішшю, залишивши 10 см від поверхні.
  • Помістити всередину саджанець.
  • Присипати грунтом.
  • Утрамбувати грунт навколо.
  • Рясно полити водою.

Перший тиждень після посадки ялівець потрібно регулярно поливати. У подальшому частоту скорочують.

Подальший догляд

Прибережний ялівець не вимогливий до умов утримання. Тому догляд зводиться до виконання мінімальної кількості процедур.

Графік поливу і підгодівлі

Рослина добре переносить посуху. Тому регулярний полив необхідний тільки молодим можжевельникам, а також дорослим кущам в спекотні літні дні. На одну рослину потрібно 10-20 л води, залежно від діаметра крони.

Дивіться також:  Як підготувати цибулини гладіолусів до весняної посадки: план дій

Ялівець дуже добре реагує на дощування. Влітку, при відсутності атмосферних опадів, крону обприскують водою 1-2 рази в тиждень. Процедуру слід здійснювати у вечірній час, бажано після заходу сонця.

Підгодівлю ялівцю проводять 1 раз на рік. Для цього використовують нітроамофоску або інші добрива з аналогічним складом.

Правила обрізки

Регулярна стрижка не є обов’язковим, так як декоративність прибережного ялівцю зберігається і без такої процедури. Обрізку здійснюють 1-2 рази в рік в санітарних цілях.

Правила проведення:

  • Санітарна стрижка потрібно тільки дорослим можжевельникам.
  • Під час процедури видаляють сухі пагони.
  • Необхідно зрізати гілки з неприродним кольором хвої.
  • Не можна стригти ялівець ранньою весною, коли сокорух уповільнено.
  • Заборонено обламувати гілки вручну без використання гострого інструменту.

Стрижку найзручніше робити садовим секатором

Якщо під час обрізування видаляють товсті пагони, то місце зрізу потрібно замазати мокрим річковим піском. Це запобіжить проникненню інфекції і втрату рослинних соків.

Мульчування, розпушування грунту

Прибережний ялівець не потребує великої кількості вологи. Тому мульчування проводять тільки в літній сезон 1-2 рази, за умови відсутності атмосферних опадів.

В якості мульчі використовують:

  • дрібний гравій;
  • щебінь;
  • галька;
  • поліетиленові гранули.

Важливо! Органічну мульчу можна вносити тільки на поверхні. Всередині грунту вона може стати причиною гниття коренів і загибелі куща.

Розпушування здійснюють з метою збільшення повітропроникності грунту. Обробку проводять на глибину 8-10 см 1 раз в 2-3 тижні.

Підготовка до зими

Полив поступово скорочують на початку осені. Додаткова мінеральна підгодівля при підготовці до зими не потрібно. Поверхневий шар грунту мульчують деревною корою, соломою або сухим компостом, щоб захистити коріння від промерзання.

Поверхневі пагони не потребують закриття. Винятком є молоді екземпляри, які зимую вперше. Їх краще сховати лапником. Також гарним захистом від морозу є товстий шар снігу.

Шкідники і хвороби

Деякі сорти не чутливі до інфекцій. До них відносяться ялівці конферта «Голден Вінгс» і «Сільвер Міст». Інші різновиди можуть бути уражені захворюваннями.

Серед них:

  • іржа;
  • фузаріоз;
  • некроз кори;
  • альтернаріоз.

Для лікування використовують препарат «Арцерид» або інший засіб з аналогічним складом. Обробку проводять 3-4 рази з інтервалом в 10 днів. Також в лікувальних цілях ефективний мідний купорос, який розчиняють у воді в співвідношенні 1 до 10. Обприскування проводять двічі.

Головна ознака хвороби – поступове зів’янення хвої

Серед шкідників ялівцю поширені:

  • павутинний кліщ;
  • мінуюча міль;
  • попелиця;
  • трипси;
  • ялівцевий щитівка.

Проти таких комах використовують біологічні інсектициди. Профілактичну обробку можна проводити навесні і влітку.

Висновок

Ялівець прибережний – одне з найбільш популярних декоративних рослин. Незважаючи на незначну висоту кущів, вони мають густу широку крону. Ялівець володіє стійкістю до несприятливих факторів, і тому не вимогливий до умов утримання. Завдяки своїм декоративним якостям, така рослина часто використовують у ландшафтному дизайні.