Якщо хтось вже задумався, як не зійти з розуму на карантині, значить він вже перебуває вдома і змушений обмежувати себе у спілкуванні. Особливо нелегко це вимушена ізоляція дається екстравертам (любителям спілкування). Та й інтроверти впадають у зневіру, хоча і звикли більше до самотності. І як тут не піддатися сплину, коли все і на кожному розі сурмлять про жахи нового вірусу, а на полицях магазинів із завидною швидкістю зникають продукти?
Людям в принципі властиво піддаватися паніці в екстремальних випадках, і вимушений карантин не додає оптимізму. Хоча в Росії всі розділилися на два табори – «пофігістів» і «панікерів», і тим і іншим все одно необхідні спілкування і підтримка. Що ж зробити, щоб не зійти з розуму на карантині і не впасти в стан стресу?
Як не стати жертвою зневіри і паніки
Як не дивно це може здатися, але паніка і відчай дуже близькі. Людина, яка не зберігає спокій і «накручує» себе, часто з бурхливого стану панікерства («що робити і куди бігти?»), плавно переходить у ступор зневіри («все марно, ми всі помремо»).
Якщо хтось схильний до такого перепаду настроїв, то йому недалеко і до проблеми зі здоров’ям. І не тільки психічним. Постраждають і серце, і ШКТ, і вегето-судинна.
Щоб цього не сталося, потрібно просто:
- перестати вірити всяким фейковим новин щодо короновируса. А для цього треба знайти достовірну інформацію на офіційних сайтах ВООЗ та/або на блогах фахівців: лікарів-вірусологів та людей, пов’язаних з вірусом по своїй професії;
- зв’язатися з родичами, друзями, знайомими, які живуть за кордоном (якщо такі є) і дізнатися у них істинне положення справ;
- обмежити себе в спілкуванні (в тому числі і по інтернету) з панікерами і тими, хто навмисно ігнорує заходи (їм важливо лише увагу до власної персони);
- визначитися з лінією своєї поведінки і особистим ставленням до всього, що відбувається у світі;
- відволіктися від усієї цієї метушні навколо епідемії і спрямувати свій погляд на своїх рідних і близьких (на літніх батьків, і дітей в першу чергу). Турбота про інших зніме напругу і відверне;
- замовити необхідні продукти на будинок (собі та батькам), що захистить від вимушеного (безрадісного) спостереження за спустошенням прилавків;
- присвятити вільний час роботі на дому, улюбленій справі і сім’ї.