Губернія — це що таке?

Губернія – це що таке? Дане поняття є историзмом. Тобто воно позначає явище, яке на сьогоднішній день зникло з нашого життя. Близьке до нього поняття – губернатор. Але парадоксом є те, що губерній вже немає, а губернатори, які ними керували, залишилися.

Сьогодні вони є главами великих адміністративно-територіальних утворень. Втім, такими вони були й раніше, тільки тепер ці люди очолюють області та краю. Детальніше про те, що означає слово «губернія», буде розказано в статті.

Загальне поняття

Як вже було сказано, розглянуте нами поняття вже стало надбанням історії. Губернія – це адміністративно-територіальна одиниця, яка лягла в основу поділу царської Росії. Ненадовго вона «затрималася» і після Жовтневої революції, у перші роки влади Рад.

Початок поділу країни на губернії було покладено Петром I. Воно було проведено у відповідності з його указом, що вийшли в 1708 році. Спочатку їх було утворено всього вісім, а потім стало дев’ять. Перший час ці утворення, в свою чергу, розбивалися на повіти, а в період з 1715 по 1775 роки – також на провінції.

До 1917 року всього було утворено 78 губерній. З них Фінляндії, Прибалтійських держав і Польщі в цілому відійшло 25. У період з 1924 по 1929 рр. в Радянському Союзі відбулася ліквідація губерній. Замість них утворилися області та краю.

Принципи формування

Очолював ці територіальні одиниці губернатор, якого особисто призначав і зміщував сам цар. Деякі з губерній були об’єднані в генерал-губернаторства. В основі поділу на губернії та повіти лежав суворий адміністративний принцип. Тобто географічні, національні та економічні ознаки до уваги не приймалися.

Етимологія та синоніми

Зрозуміти тлумачення слова «губернія» допоможе знання його походження і синонімів. Розглянемо їх.

В давньогрецькій мові є слово κυβερνήτης, яке вимовляється як «кивернитис». Його значення – «керманич». Це застаріле слово, яким раніше позначали рульового, людини, яка керувала рухом судна. В переносному і піднесеному значенні воно розуміється як «керівник» і «натхненник».

На думку дослідників, від грецького «керманича» походить латинське слово gubernius, яким іменували правителів. А також утворився дієслово guberno – «керую». Вважається, що саме ці слова є джерелом руської «губернії».

Інші думки говорять про те, що між латинськими gubernius, guberno і російським «губернія» існує прокладка у вигляді одного з сучасних європейських мов, наприклад, англійської. В ньому є слово goverment – «уряд». Однак однозначної думки з цього приводу немає, так як в тій чи іншій формі подібні слова є в багатьох німецьких і романських мов.

Синоніми до «губернії» – це: територія, область, округ, край. Далі розглянемо фразеологізм, в який входить досліджуване нами поняття.

Пішла писати губернія

Це вираз відомо, в основному, зі знаменитої поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі», написаної ним у 1842 році. Його вимовляє головний герой — Павло Іванович Чичиков, побачивши на балу танець, в якому брали участь всі представники губернського світського суспільства.

Однак це вираз існувало ще до використання його великим письменником. Його походження має явний канцелярско-наказовий характер. У повсякденній мові губернією називали і губернське місто. У ньому розташовувалося правління цієї адміністративної одиниці, інші канцелярії.

У зв’язку з таким становищем у їх віданні перебувало все губернське діловодство. На їх плечах лежала обов’язок по листуванню з вищестоящим органом – центральною владою. Вживання приказки має жартівливо-іронічний характер. Уживається вона в двох випадках: коли мається на увазі бюрократична тяганина і коли мова йде про початок важливої справи – бурхливий і динамічному.

Про особливості назв

На завершення розмови про значення слова «губернія» звернемо увагу на особливості їх назв. Незважаючи на те, що у кожній губернії було свою назву, в деяких випадках вживалися узагальнені найменування відразу декількох з них. Останні вели своє походження від історичних утворень або місцевостей. Ось деякі приклади:

  • Естляндська, Курляндська та Ліфляндська разом називалися Остзейскими (від німецького Ostsee – «східне озеро» – Балтійське море) або Прибалтійськими.
  • Могилевська і Вітебська губернії іменувалися Білорусією.
  • За назвою Литовські стояли Мінська, Віленська, Гродненська, Ковенська.
  • В Україну входили дві губернії – це Київська і Подільська.
  • Новоросійський край становили такі, як Херсонська, Таврійська, Катеринославська.
  • Ті, що розташовувалися по берегах Волги і деяким з її приток, зараховувалися до Великоросійських.
  • Під поняттям Малоросія малися на увазі Харківська, Полтавська і Чернігівська.

Походження терміна «Мала Росія», або «Малоросія», сходить до церковного поділу держави. Спочатку під ним розуміли територію, яка підпорядковувалася Київському митрополиту. Коли цар Олексій Михайлович приєднав Україну, його титул змінився на «Всея великої і Малої Росії».