Нещасна доля юної героїні відображена у п’єсі Островського «Гроза». Катерина вийшла заміж без любові, з обов’язку. З-за цього вся її життя пішло шкереберть. Змінивши чоловікові, вона не змогла пробачити собі тяжкий гріх, вирішивши покінчити життя самогубством. Вважаючи, що так буде краще для всіх. Короткий зміст п’єси «Гроза» щодо дій розкриє внутрішній конфлікт сім’ї Кабанових. Сюжетна лінія, побудована автором, нікого не залишить байдужим.
Головні герої
Катерина – дружина Тихона Кабанова. Юна, чиста, але глибоко нещасна.
Кабаниха. Мати Тихона. Владна, деспотична особа. Постійно тиранила невістку, отруюючи життя молодим.
Борис. Приїхав до дядька за спадщиною. Закоханий у Катерину Кабанову.
Тихон. Син Кабанихи. Одружений на Катерині. У всьому слухає матір. Не має своєї думки і права голосу.
Дія 1
Розмова між Кудряшом і Кулигиным зайшов про природу. Думки співрозмовників розділилися. Кулигин показував явний захват від барвистих пейзажів навколо. Кудряш був байдужий до краси. Розмову перервали крики Дикого. Він знову виховував племінника, нітрохи не соромлячись у виразах. Тема розмови змінилася. Вони почали обговорювати їх сімейство. Кудряш встав на бік Бориса, вважаючи, що дядько його зовсім затероризував.
Савел Прокопович (Дикої) приєднався до компанії. Приїзд Бориса був йому не в радість. Він був явно невдоволений появою племінника в місті. У нього і так турбот повний рот, а тут ще один нахлібник намалювався. По ходу розмови з’ясувалося, що родичів у Бориса та його сестри, крім дядька більше не залишилося.
Бабця залишила заповіт Борису, але отримати його можна після повноліття від Дикого. При тому умови, що зможе налагодити з ним стосунки, але це навряд чи. Дикої завжди знайде привід причепитися, як не старайся.
Кулигин пускається в міркування, що Борису не бачити спадщини. Дикої деспотичний. Йому не догодити. Скарги Бориса на важке життя були перервані появою Феклуши у супроводі дами. Вона була в захваті від будинку Кабанових і його господарів. Кулигин на дух не переносив Кабаниху, вважаючи, що вона справжній тиран в спідниці, загнобивший всіх домочадців.
Мрія Кулігіна зібрати вічний двигун, але ні грошей, ні можливостей у нього немає. Такий талант пропадає. Борису шкода його, але не менше шкода себе і свою долю. Не хотілося йому провести молодість в цій глушині. Одне його тримає тут. Це Катерина. Він закохався в неї з першого погляду, але порозумітися з дівчиною не міг. Вона була заміжня.
З’являється Кабаниха. Разом з нею Катерина, Тихон і Варвара. Тихону дісталося по повній від матері. Вона висловила йому все, що думає про його дружині і його ставлення до матері, яка незаслужено відійшла на другий план після його одруження.
Кабаниха пішла геть. Тихон налетів на жінку з докорами. Зняти напругу допомогла чарочка горілки, люб’язно надана Диким.
Катерина виливає душу Варі. Як їй добре жилося у батьків і як жахливо зараз. Життя не миле. Серце біду чує.
Варвара заспокоює її. Як тільки Тихон поїде, вони щось придумають.
З’являється Бариня. Її слова страшні і пронизують Катерину в саме серце. Їй здається, що все сказане, адресовано їй. Варвара просить Катерину не приймати близько до серця слова божевільної баби.
Тихон повернувся за дружиною. Заборонено заміжнім жінкам розгулювати в самоті.
Почалася гроза.
