Господарське використання річки Ніл. Історія

Господарське використання річки Ніл ведеться вже протягом декількох тисячоліть. Ніл є єдиною річкою, що протікає через пустелю сахару і впадає в Середземне море. Господарське використання річки Ніл не проходить безслідно для навколишнього природи. Тому важливо також звернути увагу на екологічні наслідки людської діяльності.

Значення Нілу в господарській діяльності африканських держав

Незважаючи на те, що Ніл тече по території Уганди, Південного Судану, Судану і Єгипту, його значення найбільш проживає в Арабській Республіці Єгипет, де в прибережній смузі, ширина якої не перевищує 15 кілометрів, проживає 95 % населення.

Сьогодні від господарського використання річки Ніл у найбільшій залежності знаходиться Єгипет, який стоїть в самому кінці ланцюга з десяти країн, які споживають ресурси водозбірного басейну Ніла. Потрібно зазначити, що населення регіону, через який протікає річка, включаючи її притоки, досягає трьохсот мільйонів чоловік. Настільки значна чисельність населення створює величезне навантаження на річку. Адже кожна з держав нільського басейну потребує її водах для ведення сільського господарства, промислової діяльності, туризму та рибальства.

Використання річки Ніл людиною настільки важливо для Північної та Східної Африки, що проблеми водокористування часто стають предметом переговорів між урядами Єгипту, Судану та Ефіопії.

Значення для Єгипту

Протягом останніх шести тисяч років народ Єгипту використовує нільську воду для заняття сільським господарством. Щорічні розливи річки, викликані рясним таненням снігів у верхній течії, приносили в долину родючий мул, який служив природним добривом.

Однак у цих розливів були і колосальні негативні наслідки. Наприклад, рівень води під час повеней міг підніматися іноді на вісім метрів, що спричиняло значні руйнування в населених пунктах і жертви серед населення.

Ситуація з неконтрольованими розливами існувала аж до 15 травня 1964 року, коли було завершено будівництво Асуанського гідровузла. У день перекриття Нілу на майданчик прибув Микита Хрущов, надавав активну підтримку при будівництві ГЕС.

В результаті будівництва гідровузла в Асуані були відвернені кілька великих повеней, а під час посухи вдалося уникнути сильних негативних наслідків. Крім того, активно почали використовуватися гідроенергетичні ресурси річки, а навколо греблі виникли численні рибні господарства.

Цілорічне зрошення, яке стало можливо завдяки появі греблі, дозволило знімати в деяких регіонах Єгипту до трьох врожаїв у рік, що позбавило країну від загрози голоду в неврожайні роки і зростання цін на хліб — головний продукт харчування у єгиптян.

Екологічні проблеми та природокористування

Будівництво Асуанської ГЕС стало, безумовно, самим значним втручанням людини в екологію Нілу. Проте, крім позитивних результатів для сільського господарства були також і негативні наслідки. В першу чергу селяни втратили нільського мулу — природного добрива, яке води розливається річки приносили на поля. По-друге, через затоплення величезних територій 90 000 осіб змушені були залишити свої оселі і переселитися.

Таким чином, якщо говорити коротко, господарське використання річки Ніл полягає в заборі води для забезпечення населення питною водою, у витягу гідроенергоресурсів, зрошення сільгоспугідь, а також як транспортної артерії.