На початку 60-х років XIX століття Іван Сергійович Тургенєв працює над твором, яке розхвилювало російське суспільство. Нова книга письменника, де головними героями є батьки і діти, розповідає про стосунки старого покоління з молоддю, про боротьбу консерватизму з новими ідеями. Роман так і називається – «Батьки і діти».

Особливості творчості письменника

І. С. Тургенев належить до плеяди великих літераторів російської класики. Його прозові твори просякнуті ароматом поетики. На вірші письменника написані популярні романси. Безсумнівну цінність становить епістолярна спадщина Тургенєва.

Роман Тургенєва «Батьки і діти» описує події, що відбулися напередодні царської реформи, яка скасувала кріпосне право. У цей період в Росії з’являються громадські групи, які по-різному оцінюють минуле та сьогодення країни, мають власне бачення майбутнього суспільства.

Для розуміння ідеї роману слід вивчити суспільно-політичну обстановку в Росії XIX століття і розібратися в гаслах і цілі, які ставили перед собою західники і слов’янофіли.

Це цікаво! Думки про новий роман у автора з’явилися в серпні 1860 року. Тоді Тургенєв відпочивав на англійському острові Уайт. Передбачалося, що це буде велика повість. Прототипом головної фігури став лікар з провінції, з яким письменникові довелося одного разу подорожувати залізницею.

Восени починається робота над твором. Іван Сергійович планує закінчити роман до квітня 1861 року. Проте справа йде туго, і до весни Тургенєв встигає написати лише першу частину. Останню крапку в романі «Батьки і діти» письменник поставив у липні, перебуваючи у рідному маєтку.

У вересні 1861 року рукопис роману Тургенєв прочитав друзям. Слушні висловлювання П. В. Анненкова спонукають його внести зміни в текст. В 1862 році роман публікується в березневому номері журналу «Російський вісник». Окреме видання роману «Батьки і діти» з присвятою В. Р. Бєлінському побачило світ через півроку.