Літній скандал з ініційованим НАК «Нафтогаз» (Україна) арештом акцій оператора газопроводу «Блакитний потік», які належать холдингу «Газпром» (Росія), підняв інтерес громадськості до даного об’єкта транспортування нафтопродуктів. І хоча вся ця боротьба має позиційний характер, чимало російських акціонерів виявилися втягнуті в цей конфлікт. У чому його суть, а також про історію будівництва та сучасний стан газотранспортного шляху «Блакитний потік» читайте в нашій статті.

Міжнародне значення

Газопровід «Блакитний потік» забезпечує постачання вітчизняного природного газу через акваториальные води Чорного моря до Туреччини. У лютому 2018 року виповнилося 15 років з дня відкриття цього газопроводу, і сьогодні по ньому виробляється 50% експорту газу Росії на турецький ринок.

У 2017 році було поставлено рекордну кількість газу – 15,8 мільярда кубічних метрів. А за весь час його роботи в Туреччину поставлено близько 158 кубічних метрів блакитного палива. До початку експлуатації «Блакитного потоку» з 81 провінції Туреччини було газифіковано тільки 10. Сьогодні ця цифра становить 78.

Успішний досвід роботи даного газопроводу дозволив вже з 2014 року розпочати проектні роботи з будівництва ще однієї трансчорноморської магістралі – «Турецького потоку».

Технічні особливості

Загальна протяжність цієї трансчорноморської газової магістралі – 1 213 кілометрів. Враховуючи складності ділянок трубопроводу, партнером у будівництві «Блакитного потоку» виступала компанія Eni, яка і сьогодні є лідером трубоукладочного флоту в світі.

Надійність газового проводу забезпечена використанням труб з високоякісної і стійкою до корозії сталі, які мають внутрішні і зовнішні полімерні покриття. Крім того, на трубопроводі встановлено інтелектуальні вставки на гірських і морських ділянках, 17 протизсувних конструкцій, а вся система піддавалася випробуванням за методикою стрес-тестів. Прибережні ділянки трубопроводу укріплені надміцним бетоном.

Варто відзначити і те, що з метою збереження природної зони на сухопутній ділянці трубопроводу в Росії, були вперше побудовані тунелі протяжністю 3 260 метрів під хребтами Кобила і Безіменний. Це дозволило зберегти більше 4 гектарів унікального реліктового лісу.

Історична довідка

А почалося все з угоди між Туреччиною і Росією на постачання природного газу у кількості 365 мільярдів кубометрів протягом 25 років, який було підписано сторонами у грудні 1997 року.

Наступний етап – Меморандум про співпрацю та спільну участь у будівництві трубопроводу між «Газпромом» і компанією Eni в лютому 1999 року. А вже в листопаді цього року була зареєстрована російсько-італійська компанія Blue Stream Pipeline Company B. V. Саме їй належить морську ділянку трубопроводу та компресорна станція «Берегова». А власником і оператором сухопутної частини трубопроводу є «Газпром».

Збірка морської ділянки проводу зайняла трохи менше року – з вересня 2001 року по травень 2002 року і коштувала близько 1,7 мільярда доларів. Будівництво закінчилося в 2002 році, а поставки в промисловому масштабі почалися в 2003 році.

Угода в нафтогазовій галузі

Саме так назвала цей проект компанія «Євромані», визнаний світовий експерт у фінансових і ділових колах. Загальна вартість проекту склала 3,3 мільярда доларів. У проектному фінансуванні «Блакитного потоку» взяли участь банки Італії (банк “Коммерчиале Итальяна”, “Медіа Кредито Чентрале”, “Вест ЛБ”) і Японії (Японський банк міжнародного співробітництва, “Фуджі Банк”).

Безпосередньо реалізацією проекту займалася Blue Stream Pipeline Company B. V – спільне підприємство корпорації «Газпром» і компанії “СНАП Спа” (дочірнє підприємство концерну Eni).

Сьогодні і завтра

Трансчерноморская газова магістраль «Блакитний потік» – це:

• 373 кілометри сухопутної частини на території Ставропольського (р. Рясний) і Краснодарського (село Архипово-Йосипівка) краю.
• 396 кілометрів морської ділянки в акваторії Чорного моря від компресорної станції «Берегова» до терміналу Дурсу.
• 444 кілометри сухопутної частини на території Туреччини (р. Самсун – р. Анкара).

Діаметр труби на сухопутній ділянці магістралі становить 14 сантиметрів на рівнині і 12 сантиметрів в гірській місцевості. Діаметр труб, які знаходяться у водах Чорного моря, а в деяких ділянках на глибині 2 150 метрів в агресивному сірководневій воді, становить 6,1 сантиметр. Труби виготовлені з особливо міцної антикорозійної сталі з полімерним покриттям.

У 2010 році трубопровід вийшов на повну потужність в 16 мільярдів кубометрів газу в рік. Але розвиток «Блакитного потоку» продовжилося у 2014 році: прийнято рішення про розширення і збільшення його потужності до 19 мільярдів кубометрів природного газу в рік. Сьогодні розглядаються можливі плани продовження даного газового трубопроводу до Ізраїлю та Італії, а також розширення потужності труби більш ніж в 2 рази.

Експлуатація трубопроводу

Операторами трансчорноморського трубопроводу є російський «Газпром» і турецька компанія Botas.

У відповідності з вимогами турецької сторони, добові обсяги поставок газу в окремі періоди нижче проектних. Це пов’язано з невиконанням Туреччиною зобов’язань по поставкам з суміжними державами. І російська сторона йде назустріч, незважаючи на те, що контракт укладений за принципом «бери і плати» – у разі недобору запланованого обсягу все одно оплачується запланований обсяг.

А ось в період холодних температур в Туреччині «Газпром» покриває пікове зростання газового споживання партнера.

Серпень 2018: скандал

Про те, що окружний суд Амстердама (Нідерланди) за позовом українського газового монополіста «Нафтогаз» ще 30 травня 2018 року наклав арешт на акції холдингу «Газпром» в «Блакитному потоку», російська громадськість дізналася в серпні.

Саме тоді, наприкінці літа, в засобах масової інформації з’явилася інформація про арешт і оскарження даного рішення російським холдингом.

Суть конфлікту в наступному. Починаючи з 2014 року, в Стокгольмі почалися судові процеси між «Газпромом» і «Нафтогазом», пов’язані з поставками природного газу з Росії в Україну і його транзит через територію останньої з 2009 року. Арбітражу Стокгольма задовольнив позов української сторони про недостатньому обсязі транзиту і зобов’язав «Газпром» виплатити компенсацію в розмірі 2,56 мільярда доларів.

Це не фінал

Закінчилося все ініціацією примусового стягнення з «Газпрому» зазначених сум, у зв’язку з чим і був проведений арешт акцій російського холдингу в газопровід «Блакитний потік» як забезпечувальна міра для задоволення позову.

Сьогодні російський холдинг оскаржує ці рішення в судах Нідерландів, Великобританії і Швейцарії. Остаточне рішення може бути винесено до кінця 2019 року, за умови, що сторони не врегулюють відносини самостійно.

Варто відзначити, що на повсякденну роботу газопроводу «Блакитний потік» (Росія) дані події позиційної боротьби між нафтогазовими холдингами двох країн ніяк не вплинули.

Підіб’ємо підсумок

Нашій батьківщині є чим пишатися. І «Блакитний потік» не виняток. Сьогодні це єдиний такий газопровід, і аналогів у світі немає. Поки що. Адже з появою газової магістралі «Турецький потік», про яку вже згадувалося, цей газопровід втратить свою унікальність.

Але країна тільки отримає, адже вже 19 листопада 2018 року президенти Володимир Путін і Реджеп Ердоган запустили першу нитку «Турецького потоку». Ще треба добудувати наземні ділянки цієї магістралі: до кінця 2019 року очікується введення її в експлуатацію.

При будівництві «Блакитного потоку» використовувалося вітчизняне обладнання та найкраще обладнання західних виробників – Італії, Німеччини, Японії. У реалізації проекту брали участь фахівці з різних країн, з цього проекту «виросли» головні інженери проектів «Алтай» і «Ямал» (Ігор Валіуллін і Сергій Кауфман).

Крім того, при будівництві сухопутної частини газопроводу на Ставропіллі і в Краснодарському краї підійшли з усією серйозністю до дотримання всіх природоохоронних заходів.