Діяльність суб’єктів товарно-грошових відносин і економіка країни в цілому розвиваються за сценарієм, зумовленого економічними законами. Але практика ринкових відносин показує, що прояви економічних закономірностей мають великий діапазон самостійного розвитку. Це ускладнює вивчення і розуміння принципів ринкової економіки. Наприклад, задоволення загальнолюдських потреб є метою будь-якої економічної системи. А можливо таке задоволення в умовах, що забезпечують взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції. Спробуємо розібратися в значенні і механізми цих економічних понять.

Сутність і значення попиту

Який економічний зміст терміна «попит», який часто використовується як простими людьми в повсякденному житті, так і на рівні макроекономічних явищ? Для більш повного розуміння цього явища слід проаналізувати поняття обсягу та функції попиту.

Обсяг попиту являє собою кількість товарів або послуг, наявних на ринку, які споживачі можуть і готові придбати на конкретному ринку в певну одиницю часу.

Функція попиту відображає залежність цього показника від впливаючих на нього факторів: ціни на товар та його аналогів, доходів, уподобань та інших. В мікроекономіці функцію попиту спрощують до залежності тільки від ціни товару, приймаючи всі інші фактори за константи.

Причини зміни попиту

Такі поняття, як взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага, неможливо пояснити без аналізу причин зростання або падіння попиту.

Попит на споживчі товари може змінюватися з наступних причин:

Зміна доходів населення. Зростання цього фактора призводить до збільшення обсягів продажу більшості товарів. Такі товари називають «нормативними». Товари, на які при збільшенні доходів попит знижується, іменують «неповноцінними» або «неякісними».

Зміна ціни взаємозамінних (аналогічних) товарів.

У зв’язку з варіативністю споживчої переваги. Тут основну роль грають реклама і мода.

Підвищення або зниження вартості доповнюючих товарів.

Збільшення населення призводить до зростання попиту незалежно від середньодушового доходу внаслідок збільшення числа покупців.

Таким чином, стає наочним закон попиту: чим нижче ціна, тим вище обсяг попиту, і навпаки. Це найважливіший економічний закон, що визначає економічну поведінку господарюючих суб’єктів як на мікро-, так і на макрорівні.

Еластичність попиту

Це поняття в теорію економіки ввів А. Маршалл. В принципі, еластичність виражається ступенем реакції однієї величини на зміну іншої. Кількісну характеристику еластичності отримують шляхом порівняння зміни ціни зі зміною обсягу попиту. Якщо попит еластичний, то відношення приросту попиту до зміни ціни буде більше одиниці. Порівняння видів попиту та поведінку при цьому покупців наведено в таблиці.

Характер попиту	Поведінка економічних показників
	Ціна знижується	Ціна зростає
Еластичний попит (більше 1)	Зростання попиту вище, ніж зниження ціни, виручка зростає	Попит падає швидше, ніж збільшується вартість, виручка зменшується
Попит з одиничною еластичністю	Темп зростання попиту дорівнює темпу зниження вартості, виторг зростає	Падіння попиту пропорційно зростанню ціни
Нееластичний попит (менше 1)	Зміна обсягу попиту менше темпу зміни ціни, виручка падає	Попит знижується повільніше, ніж зростає ціна, виручка зростає

Еластичність попиту найнижча товарів першої необхідності. Зростання цін на них практично не призводить до падіння попиту.

Показник еластичності попиту широко використовується при обранні політики оподаткування, а також при визначенні потреби державних дотацій виробникам нееластичних товарів. Розуміння еластичності попиту необхідно, щоб зрозуміти, що таке ринковий механізм взаємодії попиту і пропозиції. Розглянемо тепер сутність іншого визначення.

Пропозиція

Ринковий попит і ринкова пропозиція – це парні поняття. Характеристики цих двох категорій тісно взаємопов’язані.

Пропозиція – це обсяг товарів або послуг, які умовні продавці (виробники, фірми, галузі економіки) готові реалізувати за певний проміжок часу.

Обсягом пропозиції називається кількість продукції, що є на реалізації в одиницю часу при визначених умовах.

Взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції зазнає вплив безлічі чинників, наприклад: ціна реалізованого товару і товарів-аналогів, що застосовуються виробничі технології, податковий і дотаційний режим, природні умови, споживчу перевагу та інші.

Причини зростання пропозиції

На більшість товарів зростання ціни викликає збільшення обсягу пропозиції. Ціною пропозиції називають таку мінімальну вартість, за якою реалізатори готові представити на ринку певну кількість продукції.

Взаємодія попиту і пропозиції, ринкове ціноутворення диктують певні умови. Перерахуємо ті з них, які впливають на зростання обсягу ринкової пропозиції.

Зменшення ціни використовуваних у виробництві ресурсів.

Зниження цін на товари-конкуренти.

Підвищення ціни супутніх товарів.

Розвиток виробничих технологій.

Зниження податкового тягаря або отримання державних дотацій.

Сприятливі умови погоди – актуально для сільськогосподарського виробника.

Закон пропозиції

Обсяг і функція пропозиції залежать від великої кількості факторів. Попит і пропозиція в ринковій економіці є тісно взаємопов’язаними категоріями, але по своїй залежності від ціни продукції вони протилежні. Якщо попит має зворотну залежність від вартості, то пропозиція має пряму залежність. При підвищенні ціни зростає і обсяг пропонованого до реалізації продукту, при зниженні ціни – пропозиція падає. Ця пряма залежність кількісної характеристики пропозиції від вартості і називається законом пропозиції.

Цей закон демонструє, що інтереси виробників і споживачів у ринковій економіці протилежні. Взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції покликаний примирити інтереси всіх учасників товарно-грошових відносин.

Еластичність пропозиції

Як на обсяг попиту, так і на обсяг пропозиції впливає зміна вартості товару. Залежність зміни розміру пропозиції по відношенню до приросту вартості називається ціновою еластичністю. Пропозиція вважається нееластичним, якщо зміна ціни не впливає на його обсяг.

На еластичність пропозиції впливають такі фактори.

Час реакції виробників на зміну ціни. Багато виробників в силу специфіки виробничого процесу (тривалість виробничого циклу) не можуть оперативно змінити пропозицію у відповідь на зростання ціни. У довгостроковій перспективі така зміна більш помітно.

Виробничі потужності, застосовуються технології.

За своїм характером еластичність пропозиції впливає на поведінку покупців, протилежне тому, що має еластичність попиту. Функції ринкового попиту і пропозиції визначаються в кінцевому підсумку поведінкою споживача, що є головною дійовою особою ринкових відносин.

Досягнення рівноваги

Баланс дуже важливий в економіці. У процесі функціонування економічна система стає максимально ефективною при досягненні стану, найбільш наближеного до рівноваги. При виникненні суттєвих відхилень від точки рівноваги відбуваються спад економічної активності, фінансові кризи. Це, в свою чергу, призводить до зростання незадоволеності потреб кінцевого споживача і неефективного використання обмежених ресурсів.

Найбільш наочно ринкова рівновага показує взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції. Коли ці два поняття досягають балансу, вартість товару стає рівноважною ціною, а обсяг виробленої продукції – рівноважним обсягом.

В ринкових умовах рівноважна ціна приводить у відповідність пропозиція і попит на кожну товарну одиницю, що веде до такого розподілу доходів між учасниками товарообігу, яке відповідає кількості перебувають у них матеріальних цінностей.

Реальність

З практики видно, що попит є більш мобільним показником, ніж пропозиція. Він може швидко змінюватись в залежності від уподобань, моди, доходів, інших причин. А пропозиція реагує на попит з деяким запізненням. У зв’язку з цим досягнення ринкової рівноваги є постійною, але практично недосяжною метою. Якщо економіка зазнала втручання або потрясіння, самостійно здатна повернутися до рівноважного стану, то вона вважається стійкою, стабільною. Така економічна система не вимагає державного втручання і сама приводить у відповідність порушені попит, пропозиція та ринкова рівновага. В іншому випадку виникає необхідність державного регулювання економічних процесів.