У шлунково-кишковому тракті мешкає безліч умовно-патогенних бактерій. При міцному імунітеті вони не викликають ніяких патологій у людини. Але як тільки захисні сили організму слабшають, ці мікроби починають проявляти свої патогенні властивості. Однією з таких бактерій є Enterobacter cloacae. Наскільки небезпечний цей мікроорганізм? І як його виявити? На ці питання ми відповімо в статті.

Опис

Бактерії-Enterobacter cloacae (Энтеробактер клоаці) являють собою мікроорганізми палочковидной форми. Вони не здатні утворювати спори. Ці бактерії є анаеробними, вони можуть жити при повній відсутності кисню. Энтеробактеры досить стійкі до дії дезрозчинів і більшості антибіотиків. Вони містяться у великій кількості в навколишньому середовищі і потрапляють в організм частіше всього з їжею.

Ці бактерії є частиною нормальної мікрофлори ШКТ. Якщо їх кількість не перевищує допустимі показники, то ніяких патологій у людини не виникає. Проте при падінні імунітету відбувається активне розмноження энтеробактеров, що може спровокувати різні захворювання.

Патогенність

При несприятливих умовах мікроорганізми Enterobacter cloacae можуть викликати запальні процеси в різних органах. Зазвичай це відбувається при різкому ослабленні організму або на тлі інших захворювань. Бактерії можуть вражати не тільки ШКТ, але й інші органи: легені, нирки, сечовий міхур. Це призводить до появи наступних патологій:

• дисбактеріозу кишечника;
• гострого пієлонефриту;
• циститу;
• аспіраційної пневмонії.

Активно розмножуючись, энтеробактеры витісняють корисні мікроорганізми. В результаті у людини порушується мікрофлора в органах ШКТ. Це призводить до погіршення самопочуття, подальшого зниження імунітету і високу схильність до інфекцій.

Аналіз калу

Як виявити надмірне розмноження Enterobacter cloacae? Це можна зробити за допомогою аналізів калу або сечі на бакпосів. Розглянемо ці дослідження більш докладно.

Концентрацію Enterobacter cloacae в калі визначають під час проведення аналізу на дисбактеріоз кишечника. Це дослідження призначають, якщо у пацієнта є наступні симптоми:

• тривале підвищення температури до +38 градусів;
• періодична блювота;
• діарея;
• домішки крові та слизу в випорожненнях.

На пробу беруть невеликий шматочок біоматеріалу, бажано з домішкою слизу або крові (якщо є). Кал необхідно доставити у лабораторію протягом 1 години. Фахівці проводять посів фекалій на поживні середовища. Через 5 днів бактерії в біоматериалі починають розмножуватися. Після цього підраховується кількість мікроорганізмів в 1 г калу. Їх вимірюють концентрацію в КУО (колонієутворюючих одиницях).

Дослідження сечі

Для визначення змісту Enterobacter cloacae в сечі призначають аналіз урини на бакпосів. Це дослідження показано в наступних випадках:

• при вагітності;
• при виявленні бактерій або грибків у загальному аналізі сечі;
• при цукровому діабеті;
• при ознаках запалення в органах виділення;
• при хронічному циститі, уретриті і пієлонефриті.

За 7 днів до проведення проби потрібно виключити з раціону гострі, солоні та жирні страви, а також спиртні напої. За 2 тижні до здачі аналізу необхідно припинити прийом антибіотиків.

Перед збором сечі потрібно ретельно вимити зовнішні статеві органи, не використовуючи при цьому антибактеріальне мило. Урину збирають вранці в аптечний контейнер і доставляють у лабораторію протягом 2 годин.

Потім проводиться посів сечі на живильні середовища. Після цього визначається кількість бактерій в 1 мл урини.

Норми і розшифровка результатів

Які норми вмісту энтеробактеров в аналізі калу? Максимально допустима концентрація Enterobacter cloacae – 10 в ступені 4 (104) колонієутворюючих одиниць (КУО) на 1 г біоматеріалу.

Перевищення цієї норми може бути ознакою дисбактеріозу. Однак лікар завжди звертає увагу на вміст в аналізі та інших видів умовно-патогенних кишкових бактерій:

• клебсиелл;
• протеев;
• гафній;
• провиденций;
• морганелл;
• цитробактеров;
• серраций.

Підвищення концентрації перерахованих вище мікроорганізмів і энтеробактеров свідчить про дисбіозу.

Розглянемо розшифровку аналізу сечі на бакпосів:

Якщо результати дослідження показавают концентрацію энтеробактеров до 103 мікробних тіл на 1 мл, то людина здорова. Такі дані аналізу є нормою.

При показниках понад 104 энтеробактеров на 1 мл лікар може підозрювати інфекцію органів виділення. У цьому випадку необхідно пройти додаткову діагностику.

Якщо у розшифровці аналізу показник энтеробактеров перевищує 105 мікробних тіл на 1 мл, то лікар діагностує справжню бактериурию.

Энтеробактериоз кишечника

Підвищення концентрації Enterobacter cloacae в калі у дитини – нерідке явище. Посилене розмноження таких бактерій в 50 % випадків діагностується у дітей у віці до 6 місяців. Якщо вміст умовно-патогенних мікроорганізмів перевищує допустиму норму, то лікарі ставлять діагноз – энтеробактериоз кишечника.

У дитячому віці ця патологія протікає в досить важкій формі. Вона супроводжується наступною симптоматикою:

• стійким підвищенням температури;
• занепокоєнням і плачем;
• відмовою від їжі;
• діареєю, сменяющейся запорами;
• нудотою і блюванням;
• виділенням смердючих випорожнень із домішками крові та слизу.

Гострі прояви захворювання можуть тривати від 7 до 10 днів. У дорослих энтеробактериоз протікає з такими ж симптомами, як і у дітей, але в більш легкій формі.

Бактеріурія

Якщо у пацієнта в сечі відзначається концентрація энтеробактеров вище 105 мікробних тіл, то таке відхилення називається бактеріурією. Воно може вказувати на запальні процеси в органах виділення. Якщо цей стан протікає без виражених клінічних проявів, то лікарі кажуть про безсимптомної бактеріурії.

Якщо ж у людини є явні симптоми запалення в нирках або сечовому міхурі (больовий синдром, висока температура, розлади сечовипускання), то відхиленням від норми вважається показник энтеробактеров вище 104 мікробних тел. При цьому лікарі звертають увагу і на дані загального аналізу сечі. Підвищення концентрації энтеробактеров і кількості лейкоцитів найчастіше свідчать про пієлонефриті.

Лікування

Що робити, якщо в аналізі калу виявлено підвищену кількість Enterobacter cloacae? Лікування энтеробактериоза у дорослого або дитини має бути комплексним. Медикаментозна терапія обов’язково поєднується з дотриманням дієти.

Необхідно виключити з раціону солодощі, мед, дріжджі, смажену і солону їжу. Така їжа сприяє розмноженню умовно-патогенної мікрофлори. Треба намагатися вживати якомога більше кисломолочних продуктів, до їх складу входять корисні лактобактерії.

Якщо виявлена Enterobacter cloacae у дитини у віці до 12 місяців, то батькам необхідно ретельно слідкувати за гігієною малюка. Діти нерідко інфікуються повторно самі від себе. Тому потрібно кілька разів у день кип’ятити соску і іграшки-гризунки. Дитину необхідно ретельно підмивати після кожної дефекації. Це допоможе запобігти самозараження і рецидиви энтеробактериоза.

Що стосується харчування, то найкращою їжею для немовляти з энтеробактериозом є материнське молоко. З дозволу педіатра допускається прикорм у вигляді соків.

При энтеробактериозе призначають наступні групи ліків:

Пробіотики: “Лінекс”, “Біфідумбактерин”, “Біфіформ”. Вони містять живі штами корисних бактерій.

Пребіотики: “Хілак Форте”. До складу цих препаратів входять речовини, способствующе розмноженню корисних мікроорганізмів.

Синбіотики: “Гастрофарм”, “Нормофлорин-Л”. Ці засоби містять корисні бактерії і поживні речовини для їх зростання.

При виражених диспепсичних явищах (блювоті, діареї) показаний прийом ентеросорбентів: “Смекти”, “Ентеросгелю”, “Поліфепан”, “Фільтруму”.

Антибіотики призначають тільки при тяжких формах энтеробактериоза. Умовно-патогенні мікроорганізми досить стійкі до дії антибактеріальних ліків. Тому перед лікуванням необхідно провести тест на чутливість мікрофлори до антибіотиків. Це допоможе правильно підібрати препарат.

Якщо у пацієнта виявлені энтеробактеры в сечі, то лікування буде залежати від клінічних проявів. Безсимптомна бактеріурія далеко не завжди вимагає медикаментозної терапії. Необхідність призначення ліків може визначити тільки лікар. Якщо ж у пацієнта є симптоми пієлонефриту, уретриту або циститу, то необхідно зробити тест на чутливість бактерій до антибіотиків, а потім пройти курс антибактеріальної терапії.