Енді Уорхол – біографія, особисте життя, фото

Енді Уорхол (справж. ім’я Енді Уорхола; 1928-1987) – американський художник, продюсер, дизайнер, письменник, видавець журналів і режисер. Знакова фігура в історії поп-арт руху і сучасного мистецтва в цілому. Основоположник ідеології «homo universale», творець творів близьких до «комерційного поп-арту».

У біографії Енді Уорхола є безліч цікавих фактів, про які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Енді Уорхола.

Біографія Енді Уорхола

Енді Уорхол з’явився на світ 6 серпня 1928 р. в американському Піттсбурзі (штат Пенсільванія). Він зростав у простій родині словацьких іммігрантів. Його батько, Андрій, добував вугілля в шахті, а мати, Юлія, працювала прибиральницею. У своїх батьків Енді був четвертою дитиною.

Дитинство і юність

Енді Уорхол був вихований у побожній родині, члени якої були греко-католиками. З ранніх років хлопчик майже щодня відвідував храм, де молився Богу.

Енді Уорхол в дитинстві

Коли Енді вчився у третьому класі він захворів хореей Сиденгама, при якій у людини відбуваються мимовільні скорочення м’язів. У підсумку, з веселого і бешкетної дитини він ураз перетворився на мученика, на довгі роки прикутого до ліжка.

Із-за стану здоров’я Уорхол практично не міг відвідувати школу, ставши справжнім ізгоєм у класі. Це призвело до того, що він перетворився в дуже ранимого і вразливого хлопчика. Крім цього, у нього розвинувся панічний страх при вигляді лікарень і медиків, який у нього залишився до кінця життя.

У ті роки біографії, коли Енді був змушений лежати в ліжку, він захопився образотворчим мистецтвом. Він вирізав з газет фотографії відомих артистів, після чого становив колажі. За його словами, саме це захоплення викликало у нього інтерес до мистецтва і виробило художній смак.

Коли Він був ще підлітком він втратив батька, який трагічно загинув у шахті. Отримавши атестат він вступив до Технологічного інституту Карнегі, вирішивши пов’язати своє життя з роботою ілюстратора.

Початок кар’єри

Закінчивши інститут у 1949 р. Енді Уорхол відправився в Нью-Йорк, де займався оформленням вітрин, а також малював листівки і плакати. Пізніше він почав співпрацювати з декількома авторитетними виданнями, включаючи «Harper’s Bazaar» і «Vogue», виступаючи в якості художника-ілюстратора.

Перший творчий успіх до Уорхола прийшов після того, як він оформив рекламу для взуттєвої фабрики «В. Міллер». Він зобразив на плакаті взуття, прикрасивши свій ескіз плямами. За свою роботу він отримав хороший гонорар, а також чимало пропозицій від відомих компаній.

У 1962 р. Енді організував свою першу виставку, яка принесла йому велику популярність. Його справи йшли настільки добре, що він навіть зміг купити будинок на Манхеттені.

Ставши забезпеченою людиною Енді Уорхол зміг зайнятися улюбленою справою – малюванням. Цікавий факт, що він був одним з перших, хто почав застосовувати трафаретний друк. Таким чином йому вдалося швидко розмножувати свої полотна.

За допомогою матриць Уорхол створив свої найвідоміші колажі із зображенням Мерилін Монро, Елвіса Преслі, Леніна і Джона Кеннеді, які пізніше стали символами поп-арту.

Творчість

У 1960 р. Енді працював над дизайном банок «Кока-коли». Потім він захопився графікою, зображуючи на полотнах грошові купюри. Тоді ж почався етап «консервних банок», які він малював з допомогою трафаретного шовкографії.

Дивіться також: 🛏 Розміри постільної білизни: таблиці та вартість

Уорхол був визнаний одним з найбільш талановитих представників поп-арту в історії. Його творчість коментували по-різному: одні називали його сатириком, інші майстром по викриттю повсякденного життя американців, а треті ставилися до його робіт, як до успішного комерційним проектом.

Варто зауважити, що Енді Уорхол був прекрасним майстром епатажу і відрізнявся екстравагантністю. У нього замовляли портрети артисти і політики світового значення.

Будинок на Манхеттені, де жив художник, Енді назвав «Фабрикою». Тут він друкував картини, знімав фільми і часто влаштовував творчі вечори, де збирався весь бомонд. Його називали не тільки королем поп-арту, але й ключовим представником сучасного концептуального мистецтва.

Сьогодні Він очолює рейтинг найбільш продаваних художників. Становищем на 2013 р. загальна вартість проданих на аукціонах творів американця перевищила $427 млн! Тоді ж було встановлено рекорд – $105,4 млн за «Срібну автокатастрофу», створену в 1963 р.

Замах

Влітку 1968 р. феміністка на ім’я Валері Соланас, що знялася в одній із кінострічок Уорхола, тричі вистрілила йому в живіт. Потім дівчина звернулася до полісменові, повідомивши йому про свій злочин.

Після важких поранень короля поп-арту дивом вдалося врятувати. Він переніс клінічну смерть і складну операцію, а наслідки цієї трагедії переслідували його до самої смерті.

Уорхол відмовився подавати на феміністку в суд, унаслідок чого Валері отримала всього 3 роки в’язниці, поряд з примусовим лікуванням у психлікарні. Енді був змушений більше року носити спеціальний корсет, оскільки всі його внутрішні органи були пошкоджені.

Після цього у художника розвинувся ще більший страх до лікарям і медичним установам. Це позначилося не тільки на його психіці, але й на творчості. На своїх полотнах він часто зображував електричні стільці, катастрофи, самогубства та інші речі.

Особисте життя

Дуже довго Уорхолу приписували роман з його музою і подругою, моделлю Еді Седжвік. Вони любили разом відпочивати, однаково одягалися і носили однотипні зачіски.

Енді Седжвік і Енді Уорхол

Тим не менш Енді був відкритим гомосексуалістом, що нерідко виявлялося і в його творчості. Його коханцями в різний час були Біллі Нейм, Джон Жорно, Джед Джонсон і Джон Гулд. Однак точну кількість партнерів художника назвати складно.

Смерть

Енді Ворхол помер 22 лютого 1987 р. у віці 58 років. Він помер в Манхеттенський лікарні, де йому видаляли жовчний міхур. Офіційною причиною смерті художника є зупинка серця.

Його родичі подали до суду на лікарню, звинувативши персонал в неналежному догляді. Конфлікт був відразу ж врегульовано поза суду, а сімейство Уорхола отримало грошову компенсацію. Варто відзначити, що лікарі вили впевнені, що він переживе операцію.

Однак переоцінка випадку, через 30 років після смерті Енді показала, що насправді операція була більш ризикованою, ніж здавалося спочатку. Експерти взяли до уваги вік, проблеми з жовчним міхуром, а також його попередні вогнепальні поранення.