Передача теоретичних знань про навколишній і формування практичних навичок життєдіяльності у дітей та молоді — процес тривалий і досить складний. Він об’єктивно необхідний, так як забезпечує саме існування людського суспільства, і суб’єктивно, оскільки необхідний кожному індивіду для повноцінної соціалізації.

Чому вчить дидактика

Опис дидактики — мистецтва навчання — вперше зробив Вольфганг Ратко ще в XVI столітті.

Цей німецький учений описав общедидактические принципи навчання, ніж дав відповіді на головні питання педагогіки того часу: чого слід навчати дітей і як це робити. Нинішня дидактика вирішує більший і складніший коло освітянських проблем учнів з урахуванням їх віку, стану здоров’я, одержання освіти, особистісних якостей.

Рішення освітніх завдань неможливо без дотримання дидактичних законів, правил, принципів, без точно підібраних методів. При появі новаторських програм дидактика прогнозує їх результативність з наукової точки зору і обґрунтовує або відкидає необхідність введення в педагогічну практику.

Результативність навчання піддана впливам зовнішніх і внутрішніх процесів, що відбуваються в суспільстві, у світовій педагогічній науці. Однак існують відносно стійкі умови, які називаються закономірностями навчання. Порушення цих умов призводить до невиконання завдань освітнього процесу.