Згідно з прогнозами Всесвітньої Організації Здоров’я середній вік людей до 2030 року перевищить 90 років. Але зі збільшенням тривалості життя виникає інша проблема – чим зайняти людей в настільки поважному віці. Адже там, де зникає інтерес до життя, починається деградація особистості. З якого моменту людина починає рух вниз»? Є межа для саморозвитку? Справді інтернет-залежність – це зовсім погано? Іноді для відповіді не потрібно шукати зовнішні проблеми, адже найчастішою причиною деградації стає банальна лінь.
Що таке деградація?
Деградація — це форма регресу, яка проявляється зниженням або втратою здібностей, якостей. Деградація починається там, де людина перестає займатися собою, не піклується про особистісному розвитку, відвертається від моральних цінностей, намагається піти від реальності, свідомо підміняє правду брехнею. У результаті свідомо чи несвідомо людина починає робити те, що ще вчора вважав неприпустимим. Цей процес можна назвати зрадою самого себе, так як нехтування своїм розвитком частіше смертельно.
Слово «деградація» прийшло в російську мову з західноєвропейських. За однією версією – з французької мови, з іншого – з польського. Вперше слово з’явилося в лексиконі в епоху Петра I і означало «розжалувати» або «понизити в званні». У XX столітті поняття видозмінилася і набуло нового значення – «занепад» або «рух вниз». Термін «деградація» використовується в біології, сільському господарстві, хімії, соціології. Але в побуті слово «деградація» застосовується рідше, ніж в науковій літературі. Про людину, який опустив для себе планку допустимого, частіше ми думаємо або говоримо «він запустив себе» або «як же він опустився».
Деградація відбувається на двох рівнях: соціальної та особистісної. На першому рівні спостерігається зниження соціального статусу людини, його місця у соціумі. Найчастіше це пов’язано з втратою роботи, тюремним ув’язненням, вимушеною міграцією, зловживанням алкоголем або наркотиками. На другому рівні деградація виражається відмовою від цілей, ідей або місії, втратою сенсу життя, регресією поведінки. На другому рівні тіло людини ще живе, але душа вже «мертва». Ці два процеси нерозривно пов’язані, доповнюють і корегують один одного.
