Михайло Іларіонович Кутузов – російський полководець, відомий у всьому світі завдяки військовим талантам і перемог. Він став наступником військової науки, заснованої Суворовим і Рум’янцевим.

Михайло Іларіонович був справді визначною особистістю, одним з найбільш яскравих людей свого часу. Його ім’я знайоме нам зі шкільної лави й пов’язано з багатьма військовими кампаніями і славними перемогами, назавжди залишили слід в історії.

Однак вивчаючи його досягнення у військовій справі, ми рідко звертаємо увагу на його біографію і риси характеру. Наприклад, він мав на диво світлим розумом, і в 14 років вже допомагав учителям у школі.

Будучи спокійним, розсудливим, хитрим, Михайло Іларіонович залишався талановитим дипломатом, що допомагало йому як на світовій арені, так і у відносинах з представниками рідної влади.

Ми зібрали для вас ще 10 цікавих фактів про Кутузова, які дозволять дізнатися трохи більше про видатної особистості генерал-фельдмаршала.

10. Син генерал-поручика

Михайло Кутузов належав до роду Голенищевих-Кутузових. Існує думка, за яким пращур полководця служив при Олександрі Невському і здобув славу під час Льодового побоїща.

Батько його, Іларіон Матвійович Кутузов, служив ще при Петрові Першому і створив проект Катерининського каналу, який запобігав збитків від розливу Неви. Іларіон Матвійович дослужився до звання генерал-поручика, брав участь у російсько-турецькій війні і був вельми шанованою людиною.

9. Закінчив артилерійську та інженерну школу

Домашнє навчання маленького Михайла почалося, коли тому виповнилося сім років. Після цього його віддали в артилерійську та інженерну дворянську школу, яку в свій час закінчив його батько. Навчання давалося здібному юнакові легко, особливу схильність він мав до математики. Вже до 14 років він допомагав учителям, займаючись з учнями та пояснюючи їм алгебру і геометрію.

8. Величезний вплив на нього мала Російсько-турецька війна

В армію П. А. Румянцева Кутузов був переведений в 1770 році, і саме під проводом генерала-фельдмаршала пройшов він через Російсько-турецьку війну, яка зіграла ключову роль у формуванні майбутнього полководця.

Одним з найбільш яскравих випадків став переклад Михайла Іларіоновича у 2-у Кримську армію під початок В. М. Долгорукова. За однією з версій, молодий підполковник дозволив собі в дружньому колі передражнити Румянцева, а коли воєначальник дізнався про це, відіслав його геть; за іншою версією, необачно він висловився про Р. А. Потьомкіна. У кожному разі, з тих пір Кутузов славився своєю обережністю.

У 1774 році Кутузов був поранений під Алуштою. Куля зачепила очний нерв і мозок, і життя майбутнього полководця врятував французький хірург. Брав участь у штурмі і взятті Ізмаїла, які представлялися йому чи не неможливими, і зумів відзначитися так, що його зауважив сам Суворов.

7. Досконало володів багатьма мовами

Михайло Іларіонович чудово володів п’ятьма іноземними мовами: французькою, німецькою, англійською, шведською і турецьким. Сучасники стверджували, що по-французьки полководець володів чи не краще самого Бонапарта. Також він знав латинь і пізніше вивчив польську, італійську і татарську мови.

6. Був послом у Туреччині

Коли Російсько-Турецькі війни 1787-1792 рр. були закінчені, Російська імперія спантеличилася встановленням дружніх стосунків з Османською імперією. При цьому всі чудово розуміли, що ні про яку довіру мови йти не може, тому при турецькому дворі повинен був знаходитися розумний, хитрий і передбачливий людина, якій можна довіряти. Їм і став М. І. Кутузов.

Існує легенда, що під час служби в Османській імперії він зміг пройти в султанський гарем і залишитися в живих, хоча будь-якого, хто наважиться відвідати наложниць чекала страта.

Результатом дипломатичної діяльності Кутузова стало підписання безпрецедентного російсько-османського договору, за умовами якого Османська імперія зайняла нейтральну позицію в майбутній війні з Наполеоном.

5. Наполеон дав йому прізвисько «Старий лис Півночі»

М. В. Кутузова сучасники характеризували як людину скритного, розумного, розсудливого, здатного домовитися з будь-яким правителем. І однозначно хитрого. Сам Наполеон називав Кутузова не інакше як «Старий лис Півночі».

З чуток, коли почалися війни з Францією, полководець заявив, що він має намір не перемогти, а обдурити Наполеона, що було цілком у дусі його характеру. Бонапарт ж у загальному невтішно відгукувався про командування російської армії, хоча від відкритої критики самого Кутузова утримувався. Причиною своєї поразки в 1812 році вважав не військові таланти російських командирів, а підступну російську зиму.

4. Перший кавалер ордена Святого Георгія

М. В. Кутузов став першим із чотирьох повних кавалерів Ордена Святого Георгія. Орден 4-го класу він отримав у 1775 році за хоробрість, проявлену в російсько-турецькій війні при Алушті. Орден 3-го класу був наданий в 1791 році за участь у взятті Ізмаїла. Орден 2-го класу був присуджений у 1792 році за участь у розгромі численній турецькій армії при Мачине. І, нарешті, Орденом 1-го класу М. І. Кутузов був нагороджений у 1812 році за перемогу над французькою армією.

3. Найбільше зазнав поразки під Аустерліцем

Початок 19 століття ознаменувався ходою Наполеона в Європі. У війні 1805 року Кутузов вів війська на Австрію, і імператор Олександр і і Франц ІІ наполягали на тому, щоб негайно наступати, Кутузов ж схилявся до того, щоб почекати резерви.

Але Олександр I віддав наказ, опиратися якому фельдмаршал не міг. Тоді і відбулося Аустерлицкое бій, в якому союзна армія була розгромлена. Ця поразка стала найбільшою і гірким в житті Михайла Іларіоновича.

Та воно довго було каменем спотикання між Кутузовим і імператором. Олександр I гнівався на свого фельдмаршала за те, що той не міг наполягти на своїй правоті і зупинити наступ, і відносини між ними надовго погіршилися.

2. Помер від застуди під час переслідування Наполеона

Незважаючи на те, що Малоярославець після запеклих боїв залишився за наполеонівською армією, французи були змушені повернути, вийти на Стару Смоленську дорогу і почати відступ.

Російська армія переслідувала війська ворога до самого кордону, але Олександр I наполягав на переслідуванні до тих пір, поки французи остаточно не будуть розбиті. М. В. Кутузов був проти цієї ідеї, вважаючи, що порятунок Європи – справа рук самої Європи. Однак імператорові Олександру вдалося переконати фельдмаршала.

Під час переслідування Наполеона, у квітні 1813 року Кутузов застудився і дуже знесилений зліг у Бунцлау (нині територія Польщі). 16 квітня він помер.

Після повернення тіла фельдмаршала у столиці виявилося, що Казанський собор не готовий до поховання, і тіло полководця більше двох тижнів чекало своєї години. Похований М. І. Кутузов 13 червня 1813 року. Імператор зберіг за його родиною повне утримання і розпорядився про погашення їх боргів.

1. Немає ніяких документальних підтверджень, що він був сліпий на одне око

Один з найпоширеніших міфів про Михайла Іларіоновича – це те, що він носив пов’язку на одному оці. Так, очей був пошкоджений після поранення в російсько-турецькій війні, але на всіх картинах і гравюрах Кутузов зображений без пов’язки. Також немає жодної письмової згадки про те, що полководець як-то закривав потерпілий очей.

Пов’язка – це міф вже 20 століття, коли в радянському фільмі про Кутузова він з’явився з чорною пов’язкою на оці, немов пірат. Фільм вийшов у 1943 році, в розпал війни, і повинен був показати, що навіть з важким пораненням можна продовжувати боротися.