Чорнобильська аварія, вибух на АЕС, причини і наслідки, історія катастрофи, зона зараження, ліквідатори аварії, рівень радіації зараз

Чорнобильська аварія (chernobyl) пролунала як грім серед ясного нічного неба. Вона дозволила побачити наслідки людських помилок в роботі з мирним атомом.

26 квітня 1986 року вибухнув атомний реактор, забрав багато життів чорнобильців. Ця дата, день пам’яті жертв, відзначається щорічно в Україні та в багатьох європейських країнах.

Хронологія подій на ЧАЕС

Історія катастрофи у різних джерелах злегка перекручена, адже вся правда могла сильно шокувати людей. Згідно з офіційними даними події трагедії починаються з 25 квітня 1986 року. В цей день планували виконати відключення 4-го енергоблоку, щоб провести планові ремонтні роботи.

Найчастіше такі короткі зупинки необхідні для того, щоб випробувати агрегат за плановим або нестандартним програмами. На ЧАЕС збиралися перевіряти вибіг ротора турбогенератора. Його розглядали як додаток до системи аварійної подачі електроенергії. Такі випробування проводилися в попередніх роках 4 рази, але не закінчилися успішно.

Для проведення робіт було необхідно знизити потужність реактора до 700 МВт. Оператори 25 числа знизили цей показник майже на 50% до 1600 МВт. Була зупинена система аварійного охолодження реактора.

Вдень було отримано повідомлення від Київенерго з проханням про продовження вироблення електроенергії для міста. Роботи були припинені до 23 годин. За період роботи реактора на неповної потужності відбувалося отруєння ксеноном, яке спричинило до зростання оперативного запасу реактивності.

Після дозволу на продовження випробування, через 2 години, вдалося знизити потужність до 700 МВт, яка була закладена програмою. Після цього потужність зменшилася до 500 МВт з невідомих причин.

Керівництво було передано авторегулирующей системі, перед якою не була поставлена задача утримувати досягнутий рівень потужності. Це призвело до падіння показника до 30 МВт.

В 00:32 диспетчер без узгодження своїх дій з керівництвом став відновлювати потужність, піднімаючи графітові стрижні з реактора. До першої години ночі співробітники змогли встановити потужність на рівні 200 МВт і включили в роботу 8 додаткових циркуляційно-насосних систем.

Підключення насосних систем було закладено в плани експерименту, але викликало зниження водяного рівня в пароразделительной системі. Оператори стали збільшувати приплив води, що призвело до зниження охолодження активної частини реактора. Внаслідок цього охолоджуюча рідина перетворилася на пару.

З’явилися перші сигнали небезпеки, але на них не відреагували. Оператори закрили клапанами турбіни, які продовжували інерційно обертатися. Це свідчило про початок проведення випробування.

Експеримент з четвертим енергоблоком

О 01:23 з активної зони прибиралися графітові стрижні, які управлялися автоматично. Це було використано в якості компенсації зменшеною реактивності, що з’явилася після закриття турбін.

Найчастіше для зниження реактивності використовувалося підвищення тиску в системі охолодження. Але зниження паровиделенія не сталося із-за невеликої притоки води. Через півхвилини пара стало дуже багато, що призвело до швидкого зростання теплової потужності реактора.

Активна зона стала одержувати велику кількість пари. Оператори зреагували на таку ситуацію включенням аварійної кнопки, що змусило рухатися стрижні в активну частину. Низький оперативний запас реактивності не дозволив заглушити реактор. Потужність зросла в сотні разів, і у паливних каналах збільшився тиск.

Відбулося 2 вибухи. Перший був зумовлений утворенням суміші з розкладання пари. До другого призвело розширення паливних парів. Вибуховою хвилею пошкоджено дах 4-го енергоблоку. Потік кисню, проник в реактор, який спровокував пожежу.

Причини вибуху на Чорнобильській АЕС

Після проведення безлічі розслідувань цієї історії в 1993 році, були встановлені наступні причини:

  1. Помилки, здійснені працівниками електростанції внаслідок недотримання регламенту випробування.
  2. Доведення до завершення експерименту, незважаючи на несправність реактора.
  3. Присутність в реакторі конструктивних недоробок, які не відповідали нормам безпеки.
  4. Малоопытность операторів при роботі з реактором.
  5. Між операторами була встановлена низькоякісний зв’язок.

Ліквідація наслідків

В половині другого ночі на охоронний пункт було передано повідомлення про займання. До реактору направили чергових на ЧАЕС пожежників. Пізніше до них прислали караул з міського пожежного відділення.

Завдяки грамотним діям вдалося не допустити поширення пожежі на інші будівлі. В 4 години вдалося обмежити вогонь в машинному залі. До 6 години пожежу вдалося повністю загасити.

Перші кілька днів робота з усунення наслідків полягала в зменшенні викиду радіоактивних елементів в природу. Вищі органи прийняли рішення запустити перші три енергоблоки.

Для четвертого було створено спеціальне бетонне укриття-саркофаг, під яке заховали всі радіоактивні уламки. Його будівництво тривало до зими 1986 року. Перші три блоки зазнали дезактивації.

Евакуація міста Прип’ять

Оцінивши весь масштаб радіаційного викиду, 27 квітня прийняли рішення про евакуацію Прип’яті. Жителі міста були евакуйовані з десятикілометровій зони в перші дні, а в наступні — з інших населених пунктів, що знаходяться в 30-ти кілометровій зоні.

Населенню не дозволялося забирати свої речі і домашніх вихованців, обіцяючи, що евакуація триватиме не більше трьох днів. Шляхи виїзду населення перевірялися на безпеку рівня радіації.

Тільки 28 квітня в засобах масової інформації прозвучало повідомлення про аварії і невеликих жертви. До цього дня людям не надавали інформацію про рівні радіації і про заходи її зниження.

У зарубіжних ЗМІ людей попереджали про те, що трапилося, і про можливу небезпеку, а в довколишніх українських територіях проводили першотравневі демонстрації. Високопосадовці вирішили не допустити паніку серед жителів і тому приховали таку важливу інформацію.

Ліквідація аварії та її учасники

В усуненні пожежі після вибуху було задіяно 69 ліквідаторів, а також 14 технічних одиниць. Створили урядову комісію на чолі з Б. Е. Щербиным.

Для виправлення наслідків протягом першого року було залучено 300 тисяч чоловік. Після цього кількість перевищила 600 тисяч осіб.

Страшні наслідки ПП для людей

Багато людей після катастрофи отримали різні ступені променевої хвороби.

Також високий вміст радіаційного фону призводить до зміни ДНК і можливого появи мутантів.

Радіація пошкодила понад 200 тисяч квадратних км української, білоруської та російської грунту.

Які країни найбільше постраждали

Найбільше забруднення отримали північні території Київського та Житомирського району Українській області, Гомельський район Білоруської області і Брянський район Росії.

Також спостерігалося випадання радіоактивних опадів в області Ленінграда, Мордовії і Чувашії.

Серед європейських країн найбільше забруднення зазначалося у Фінляндії, Норвегії та Швеції. Крім цього в період з 1986 по 2002 рік Західна Європа і Америка не побудувала жодної АЕС.

Створення зони відчуження

Після аварії на електростанції, 30-ти кілометрова зона навколо 4-го енергоблоку визнана зоною відчуження.

Доступ на цю територію вважається дуже небезпечним для життя, тому заборонений. На цій ділянці проводяться роботи по дезактивації радіації, забороняють поширювати інформацію.

Суд над винуватцями чорнобильської катастрофи

В 1987 році з 7 по 28 липня були проведені правові розгляди над обвинуваченими.

Засудили за небезпечні вибухи керівників ЧАЕС: директора Віктора Брюханова, головного інженера Анатолія Дятлова, начальника реакторного цеху Олександра Коваленка, начальника зміни Бориса Рогожкіна, державного інспектора Юрія Лаушкіна.

Правосуддя здійснювалося за принципом територіальної підсудності в Будинку культури Чорнобиля. Матеріали слідства віднесли до секретних документів.

Фото міста Прип’ять до аварії і після

До аварії Прип’ять була звичайним радянським містом з чистими вуличками і розвиненою по тим часам інфраструктурою.

Після евакуації місто стало безлюдним примарою, в якому сталкери шукають аномалії.

Чорнобиль сьогодні

Як виглядає місто зараз?

Через 30 років після вибуху, територія, що знаходиться поблизу Чорнобильської станції, залишається непридатною для проживання, незважаючи на всі ліквідаційні дії.

На фотографіях можна побачити панорами, де ростуть густі ліси з високими деревами, іноді зустрічаються дикі звірі.

Територія оповита жахливими міфами та цікавими фактами.

Коли можна буде жити в Чорнобилі? Вчені відзначають, що жити в місті стане безпечно тільки через 21 тисячу років.

Чорнобильська катастрофа сьогодні – яскравий приклад вартості людської помилки, яка призвела до жахливих наслідків. Люди повинні пам’ятати, як це було, щоб уникнути таких випадків у майбутньому.