Чому пахне з рота у собаки? Причини неприємного запаху

Неприємний запах з пащі м’ясоїдні тварини вважається нормою. Тому деякі господарі ігнорують його. Домашні улюбленці, за невеликим винятком, не знайомі з зубною пастою і щіткою, що не додає аромату їх диханню. Але якщо з точки зору професіонала розглянути, чому у собаки пахне з рота, то виявиться, що цей симптом не так необразливий на самій-то справі.

Причини неприємного запаху

Багато в чому причиною галитоза, так в медицині називається «несвіжий подих», є небажання власників підтримувати гігієну ротової порожнини свого вихованця.

У рекламі або анотації будь-якого сухого корму для собак зустрічається одна і та ж фраза про те, що шматочки корму ефективно зчищають зубний наліт і перешкоджають утворенню зубного каменю. Природно, що подібна інформація сприймається більшістю господарів, як звільнення від обтяжливого обов’язку.

Однак тверді частинки корму не можуть достатньою мірою очистити зуби від нальоту, особливо в межзубном просторі і на кордоні з десною. Тверді відкладення поступово зміщують десну, оголюючи коріння, що призводить до розхитування і подальшого випадання зубів.

У нальоті паразитують різні мікроорганізми, які не тільки викликають неприємний запах, але і призводять до запалення, кровоточивості ясен, потемніння і витончення емалі. Якщо зубний камінь вчасно не видалити, то розвиваються такі стоматологічні патології, як гінгівіт, пародонтит, карієс. Вони не тільки призводять до зловонному диханню, але і до втрати зубів.

Але цей фактор не єдиний, який формує своєрідне «амбре» з пащі вихованця. Ветеринари умовно поділяють волохатих пацієнтів з галітозом на 3 вікові групи, кожній з яких властиві свої причини даного синдрому.

Цуценята до 1 року

У здорових щенят не так вже й багато причин поганого запаху з пащі. Найчастіше його причини полягають в наступному:

  • зміна молочних зубів на постійні;
  • травми слизової оболонки рота і ясен під час їжі або гри;
  • особливості будови зубного ряду у цуценят.

Під час зміни зубів можуть відбуватися деякі порушення процесу – молочні зуби не випадають вчасно, псуються, що і призводить до галитозу.

При аномалії прикусу у собаки відбувається неповне змикання зубів верхньої і нижньої щелепи. При цьому шматочки їжі застряють в межзубном просторі, гниють, викликаючи неприємний запах.

У представників карликових порід і брахицефалов існує спадкова схильність до порушення прикусу та відхилень у формуванні зубного ряду. Тому галітоз серед представників цих порід зустрічається набагато частіше.

Цікаві, активні цуценята із задоволенням «чешуть» зубки про гілки, ніжки меблів, мотузки та інші предмети, які можуть пошкодити слизову ясен або застрягти між зубів. Ерозивні ушкодження у пащі вихованця (подряпини, ранки) є вхідними воротами для патогенної мікрофлори, що викликає стоматологічні захворювання.

Собаки середнього віку

Список можливих причин появи галитоза в цій віковій групі істотно ширше. Крім вже описаного зубного каменю, смердюче дихання у собак середнього віку можуть викликати такі чинники:

  • порушення цілісності зубної коронки – відколи зуба, тріщини емалі, карієс;
  • ушкодження і захворювання м’яких тканин ротової порожнини;
  • доброякісні та злоякісні новоутворення в роті і глотці;
  • тонзиліт – запалення мигдалин.

У собак деяких порід часто зустрічаються пухлинні і реактивні (непухлинні захворювання ясен. Діагностуються пухлиноподібні розростання на десні – епуліс. Тканини ясен схильні гіперплазії (гіпертрофії або збільшення).

Досить часто фахівці, обстежуючи собаку з приводу смердючого запаху з рота, виявляють периферичну одонтогенную фіброму або акантоматозную адамантиному. Злоякісні новоутворення – меланома, фібросаркома і плоскоклітинний рак супроводжуються розпадом тканин і гнильним запахом з рота вихованця.

Американськими дослідниками встановлено, що пухлинними ураженнями ротоглотки пси страждають в 2,5 рази частіше, ніж суки. Рак ротової порожнини і глотки найчастіше страждають сенбернари, добермани, золотисті ретривери та скотч-тер’єри. Причому у «міських жителів» він виявляється частіше, ніж у тварин, які проживають у сільській місцевості. Патології схильні собаки 7-10 років, але вона зустрічається і в групі середнього віку.

При порушенні умов утримання собаки часто застуджуються, хворіють на вірусні патологіями, що призводить до появи хронічного тонзиліту. Гнійні пробки в мигдалинах, наліт на небі, викликаний хронічним запальним процесом, є доброчинної середовищем для розмноження хвороботворних бактерій. Вони й спричиняють появу неприємного запаху з пащі тварини.

Смердюче дихання сигналізує про таких ЛОР-захворюваннях, як фронтит, синусит, фарингіт. Сморід з рота відчувається при захворюваннях легенів. Більш точно встановити причину появи смердючого запаху з пащі вихованця зможе тільки ветлікар після проведеного детального діагностичного обстеження.

Тварини похилого віку

У цій групі, крім перерахованих вище захворювань ротової порожнини, часто зустрічаються патології внутрішніх органів. Вікові зміни призводять до порушення балансу гормонів і зниження активності процесів відновлення в тканинах. Старі собаки хворіють:

  • хронічною нирковою недостатністю, при якій одним із симптомів захворювання є аміачний запах з рота;
  • цукровий діабет, що супроводжується запахом ацетону з ротової порожнини вихованця;
  • печінковими патологіями. Наприклад, цироз печінки супроводжується неприємним «мишачим» запахом;
  • захворюваннями ШЛУНКОВО-кишкового тракту – гастрит, коліт, ентерит, виразки шлунка та 12-палої кишки. Дихання при таких захворюваннях має запах сірководню;
  • захворюваннями жовчного міхура. При цьому з пащі вихованця доноситься «гіркий» запах;
  • у собак з непрохідністю кишечника або дисбактеріозом з пащі доноситься виражений запах гнилі або «тухлятини».

Перераховані патології супроводжують не тільки похилий вік. Вони можуть зустрічатися і у молодих собак. Тому не варто ставитися до галитозу, як до прикрого дискомфорту при тісному спілкуванні з домашнім улюбленцем. Якщо неприємний запах з’явився, то краще перестрахуватися і зводити пса до ветеринара, щоб не пропустити сприятливий для лікування момент.

Методи діагностики при галитозе

Перед відвідуванням ветеринарної клініки господарю собаки потрібно підготуватися:

  • в першу чергу пригадати, коли в останній раз проводилася чистка зубів і видалення зубного каменю;
  • перерахувати всі випадки простудних і вірусних захворювань;
  • поспостерігати за поведінкою і станом собаки протягом 2-3 днів;
  • проаналізувати раціон вихованця, так як деякі продукти при натуральному годуванні можуть викликати запах з пащі.

Після цього лікар проводить фізикальні дослідження – огляд, обмацування, прослуховування. Часто цих досліджень досить для постановки діагнозу при галитозе. При підозрі на системну патологію, як причину смороду з рота у собаки, фахівець може призначити додаткові методи діагностики. До них відносять:

  • лабораторні аналізи крові, сечі, калу;
  • УЗД органів;
  • рентгенографію.

Після підтвердження діагнозу і встановлення причини синдрому призначається відповідне лікування, даються рекомендації по догляду за ротовою порожниною або тварина направляють до стоматолога.

Методи усунення неприємного запаху

Одним з ефективних методів усунення неприємного запаху з пащі абсолютно здорової собаки є регулярне видалення м’якого нальоту за допомогою спеціальної щітки і пасти. До чищення зубів краще привчати собаку з раннього віку, буквально з перших днів появи цуценя в будинку. В такому випадку вихованець з щенячого віку буде привчений до чищення зубів, і це не буде для нього проблемою.

Агресивним і нервовим тваринам доведеться видаляти зубні камені в умовах клініки. Сучасна ветеринарна стоматологія володіє новими методами санації ротової порожнини вихованця. Зубний камінь видаляють не тільки механічним способом. Для гігієнічної процедури використовують ультразвуковий апарат.

Пошкоджені зуби виривають або пломбують, відколи покривають спеціальною речовиною, що знижує чутливість. Якщо протягом 2-3 днів після проведеної санації ротової порожнини неприємний запах не зник, то слід шукати іншу причину.

Іноді досить буває скорегувати харчування собаки, щоб неприємність зникла. Особливу увагу на «стіл» вихованця необхідно звернути господарям, які дають собаці натуральну їжу. Іноді велика кількість тваринного білка викликає запах, особливо, якщо собака малорухома і процес перетравлення у неї уповільнений.

У разі, якщо і цей метод не дав очікуваного результату, слід провести поглиблене обстеження собаки і виявлення органічних змін, які призводять до неприємного запаху з рота.