Чим відрізняються карти памяті SD, SDHC і SDXC

Карти пам’яті є універсальними накопичувачами інформації, призначеними для використання на різних пристроях – смартфонах, планшетах, медіаплеєрах, фотоапаратах, відеокамерах, GPS-навігаторах, відеореєстраторах і подібного роду техніці, що підтримує роботу з даними. Будучи універсальними в плані роботи з широким переліком різної техніки SD-накопичувачі, тим не менш, відрізняються між собою. У чому їх відмінність?

Три формату SD-карт

Типів SD-карт в залежності від тих чи інших характеристик досить багато, основні відмінності визначає їх формат. А таких на сьогоднішній день існує три — SD, SDHC і SDXC.

SD – це і найменування виду носія даних, і назва самого старшого формату. Абревіатура перших двох слів повного найменування «Secure Digital Memory Card» (що в перекладі означає надійні цифрові карти) лягла в основу назви всіх поколінь носіїв цього виду. Окремі з поколінь у своїй назві додавали ідентифікують літери-дописки. Покоління, які зазнали кардинальної модернізації, і сформували три існуючі нині стандарту.

SD – цей формат випущений ще в 2000 році і на сьогоднішній день морально застарів: він не здатний зберігати навіть усереднені обсяги інформації, а також володіє низькою швидкістю їх читання і запису. Перше покоління цих карт (SD 1.0) могло зберігати до 2 Гб інформації. Такі накопичувачі сьогодні зустрічаються рідко, хіба що на вторинному ринку або в якості залежалого товару на торгових майданчиках, що працюють з великим оптом. Друге покоління (SD 1.1) збільшило показник місткості до 4 Гб.

SDHC є наступним поколінням. З’явився в 2006 році, його основні відмінності від попередника – місткість до 32 Гб і велика швидкість при роботі з даними.

SDXC з’явився в 2009 році, його місткість — від 64 Гб до 2 Тб. У нього найвищий клас швидкості запису даних.

Способи включення режиму ACHI на Windows 10, з перевстановлення системи і без

Відмінності форматів

Два основні відмінності стандартів карт пам’яті – різний граничний обсяг зберігання інформації і нюанси, що стосуються сумісності між собою. У плані сумісності простежуються загальні закони еволюції: нове може зрозуміти старе, але стара не здатне на сприйняття нового. Старий формат SD не сумісний з сучасними SDHC і SDXC, тоді як останні можуть працювати на старих пристроях з підтримкою SD. SDXC в свою чергу сумісний з попередником SDHC, але останній спадкоємця не підтримує.

SDXC вразлива в плані наслідків форматування. Форматування картки на не призначеному для роботи з нею пристрої може призвести до її несправності. В цьому плані попередник SDHC більш стабільний.

У SDHC і SDXC встановлені різні файлові системи: перші форматуються виробниками в FAT32, другі – в exFAT. Ось чому при підключенні до комп’ютера на базі старих версій Windows пристроїв з картами пам’яті останнього стандарту їх вміст не буде відображатися в провіднику системи без попередньої установки спеціального драйвера.