Бойовими мистецтвами володіє не так багато людей, але подивитися на спортсменів під час змагань приходить багато глядачів. Це не дивно. Щоб перемогти в поєдинку, потрібно використовувати безліч прийомів, захоплень. Спритність, стрімкі дії спортсменів, вболівання за свого фаворита заряджають енергією, підвищує адреналін.

Тільки спритність рук

Радянський Союз за часів свого існування міг здивувати світ своїми відкриттями і розробками. І навіть такими, як нове бойове мистецтво, яке повинно було перемогти будь-якого ворога. Здавалося б, що нового можна винайти після наявних єдиноборств? Але все ж, виявилося, можна створити таку техніку, як Самозахист Без Зброї. Тому новий напрямок, яке почало розвиватися у 20-ті роки XX століття, і назвали самбо.

• Поява нової, не схожою на інші єдиноборства техніки, було викликане необхідністю професійно підготувати працівників спецпідрозділів та особливих відділів, щоб вони змогли гідно протистояти в сутичці з будь-яким ворогом.
• В. А. Спиридонов в 20-ті – 30-ті роки взяв на себе відповідальність розробити нову техніку самозахисту. Сюди були включені класична техніка джиу-джитсу, англійський і французький види боксу і прийоми, застосовувані в пересічної вуличній бійці.
• Така боротьба була доступна тільки для системи НКВС. Далі вона не поширювалася, так як була бойовим видом боротьби. Тут відпрацьовували удари, у тому числі комбіновані, використовувалися в поєдинках больові точки противника, натискання, дожимы, важелі і багато іншого. Всі прийоми дозволяли швидко, ефективно, без заподіяння шкоди самому собі швидко захиститися від нападника, навіть якщо він озброєний.
• Як вид спорту самбо з’явилося трохи пізніше завдяки В. С. Ощепкова. Він розробив більш просте і легке напрямок для масового впровадження, додавши деякі елементи східних і європейських єдиноборств.
• Його тренування були доступними, так як починалися з відпрацювання ударів руками і ногами. Потім вивчалися такі важливі прийоми, як кидок, важіль, удушення. Після учні намагалися захиститися від супротивника, частіше збройного, і після освоєння навичок проводилися тренувальні бої.
• У самбо багато правил, які дозволяють проводити багато прийоми, задіюючи ноги, руки, тулуб. Відпрацювавши такі прийоми досконально, на змаганнях можна, наприклад, перемогти, якщо кидком суперник виявився на спині, а переможець залишився в стійці, використавши больовий прийом.
• Шліфування прийомів особливо відчутно під час змагань, коли за різні види кидків або утримання нараховуються бали.

Знадобиться точний удар

Сама назва – кікбоксинг – придумав німець Георг Брюкнер. Це був 1974 рік, а Георг обіймав посаду менеджера змагань професійних спортсменів. І вже через три роки, він створив Всесвітню організацію кікбоксингу.

• Зароджувалося єдиноборство в 60-ті роки XX століття і в США, і в Японії, тому й має різні напрямки, але їх ріднять різні удари руками і ногами, а спортсмен зобов’язаний бути екіпірований боксерськими рукавичками.
• В американському вигляді з самого початку поєдинки були повноконтактні, не було обмежень сили ударів, бити можна було і в голову.
• Батьком японського кікбоксингу вважається техніка муай-тай, або тайський бокс. Це жорстке бойове мистецтво, сформоване у XVI столітті, має велику і цікаву історію та безліч легендарних бійців і полководців, які прославились у багатьох битвах, навіть залишившись без зброї.
• Багато правила муай-тай перейшли в кікбоксинг, але були згодом заборонені, по-перше, удари з допомогою ліктя з-за того, що глядачам потрібно було стежити за поєдинком, а не спостерігати, як бійцеві надають допомогу. По-друге, підрахунок очок стали вести інакше, враховуючи і удари ногами, і руками. У тайському боксі вище оцінюються удари ногами.
• Основна ідея єдиноборства в тому, що потрібно зуміти поєднати удари руками і ступнями. При цьому на руки надіти рукавички, на ступні – особливі протектори фути.
• У кікбоксингу безліч напрямків, у яких є свої невеликі відмінності. В яких-то більший акцент спрямований на удари ногами і руками, або виключені силові удари, чи можна бити в повний контакт.
• Є дуже популярний напрямок – сольні композиції. Змагання проходять під музичний супровід, складаються з трьох видів. Спортсмени повинні продемонструвати жорсткий стиль, тобто зобразити східні єдиноборства, повторивши їх особливості. Потім м’який стиль повинен нагадати глядачам всю гармонію ушу, а потім, використовуючи будь-холодна зброя і включивши в програму класичні вправи єдиноборств, спробувати виграти бій з тінню.

Загальні властивості

Самбо та кікбоксинг – це бойові мистецтва, незалежно від того, що кікбоксери повинні бути трохи акторами, підігруючи азартних глядачам.

• У цих видах боротьби немає допоміжних засобів для захисту і нападу. Тільки з допомогою частин тіла можна здолати супротивника, але і сила теж має значення.
• В обох техніках використовується знання розташування больових точок.
• Володіючи самбо, можна впоратися з ворогом з різних положень і звільнитися від захоплення. Бойовий вид самбо вважається більш близьким кікбоксингу завдяки тому, що в ньому дозволяються удари ногами і руками.
• У самбістів і кікбоксерів є екіпірування, в якій кожен учасник допускається до змагань. Вона розроблена відповідно до вимог правил, які розроблені міжнародними спортивними асоціаціями.
• Кікбоксер повинен мати захисний шолом, у ньому посилено верх, захищає від ударів ніг. На руках обов’язково присутні рукавички, під ними бинти відповідної довжини. У екіпіровку також входять капа, захисна пахова раковина, щитки на гомілку (не завжди) і фути, одягнені на босу ногу.
• У самбо все простіше: куртка бавовняна, шорти, спеціальні черевики з м’якою підошвою, пояс. Щоб убезпечити суглоби, допускається застосування тейп і бандажа.

Є і відмінності в техніках

Єдиноборства самбо та кікбоксингу мають безліч відмінностей:

• Кікбоксинг з’явився як видовищного мистецтва, і розраховане воно на професіоналів. В основному це єдиноборство пов’язано з шоу-бізнесом, і саме тому навколо нього завжди задіяні закулісні інтриги і махінації.
• Скептики стверджують, що кикбоксерами стають боксери, які не вміють професійно проявити себе, не зовсім вдало використовуючи удари ногами. Або каратисти, які хоч і знають боксерські ази, але від серії стрімких ударів руками в голову піти не можуть.
• Тільки з допомогою кулаків і ніг можна наносити в кікбоксингу удари, причому по всьому тілу, починаючи з голови і закінчуючи п’ятами. Але так як це кулачно-ножний бокс, строго заборонено використовувати голову, лікті, коліна, застосовувати такі прийоми, як підніжки, захоплення, підсічки або удушення.
• Тільки у вигляді «К-1» можна використовувати коліна, наносячи удар, і задіяти тильну сторону рукавички, вдаривши з розвороту не тільки голову, але і по корпусу. Цей напрям – найжорсткіше з усіх.
• У самбо боєць працює ногами і руками, дозволяються захвати руками, кидки, використання підніжок і підсічок.
• Підсікання в кікбоксингу використовується для того, щоб противник втратив рівновагу чи потрібно уповільнити швидкий темп бою.
• У правилах кікбоксингу багато боксерських ударів руками: аперкот, свінг, хук і інші. Виняток становить бэкфист, його потрібно відпрацьовувати дуже ретельно, щоб був використаний саме кулак, а не передпліччі.

Складний вибір

Всі єдиноборства привабливі по-своєму, бо так нелегкий вибір – чим краще зайнятися:

• Самбо в основному вибирають працівники силових структур з-за жорстких і ефективних прийомів.
• Кікбоксинг до душі тим, хто прагне не тільки оволодіти технікою, але і брати участь в розважальних заходах. До речі, проводяться вони завжди, збираючи масу глядачів, а улюбленці-кікбоксери завжди в центрі уваги багатьох людей.
• Самбо тепер є олімпійським видом спорту, а кікбоксерів часто запрошують для зйомок гостросюжетних фільмів.
• Техніка кікбоксингу в основному будується на стрімких красивих ударах, адже це видовище, шоу! Тренер домагається того, щоб вони були не тільки ефектні, але і різкі, вибухові, з різною траєкторією. Удари з допомогою ніг і особливо п’яти, а також подушечки стопи, повинні наноситися з далекої і близької відстані, з розвороту, в стрибку.