Софія Ротару є відомою естрадною співачкою, диригентом, танцівницею і підприємцем. Крім виступів на сцені, їй вдалося знятися в трьох фільмах і більше 20 мюзиклах. Співачка має десятки почесних нагород і премій.
В її біографії було багато злетів і падінь, втім, як і в біографіях багатьох відомих людей.
Отже, перед вами біографія Софії Ротару.
Коротка біографія Ротару
Софія Михайлівна Євдокименко-Ротару народилася 7 серпня 1947 року в молдавському селі Маршинці, що в Чернівецькій області України.
У неї було два брати і три сестри. Любов до співу Софії прищепила старша сестра Зіна, яка була сліпий від народження.
Дитинство і юність
Музичний талант Софії Ротару проявився ще в дитинстві. Коли їй виповнилося 7 років, вона вже співала в церковному хорі, з-за чого її хотіли відрахувати з лав піонерів.
Крім співу, її також цікавило театральне мистецтво. Вона навіть відвідувала місцевий драмгурток і паралельно з цим займалася співом. З настанням ночі, Софія брала в руки баян і йшла в сарай розучувати пісні.
Помітивши у дочки пристрасть до музики, батько навчив її правильно співати, оскільки сам володів абсолютним слухом і незвичайним голосом.
В юні роки Софія, також цікавилася спортом. Під час навчання, їй вдалося зайняти 1-е місце в школі з багатоборства.
В майбутньому, завдяки хорошій фізичній формі, сама Ротару виконувала деякі трюки на знімальному майданчику, не вдаючись до допомоги каскадерів.
Початок кар’єри
У 15-річному віці Ротару вперше виступила на районному конкурсі, зайнявши 1-е місце. Потім, вона перемогла на обласному огляді в Чернівцях.
Закінчивши школу, Софія вступила в Чернівецьке музичне училище. У 1964 р. в її біографії відбувається знакова подія: вона співає в Кремлівському палаці з’їздів, де її дуже тепло приймає столична публіка.
Софія Ротару в молодості
Незабаром їй вдалося виступити на Республіканському Фестивалі народних талантів, який проходив у Києві. І знову перемога!
Поступово Софія ставала все більш популярною, і вже в 1965 р. її фото розмістили на обкладинці журналу «Україна». Незабаром цю фотографію побачив її майбутній чоловік, Анатолій Євдокименко, який також був творчою людиною.
Познайомившись з висхідною зіркою естради, він зміг організувати для неї оркестр. З того часу двоє молодих людей вже ніколи не розлучалися.
Світове визнання
У 1968 р. Софія Ротару стала учасницею 9-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, який проходив у Болгарії. І там її знову чекав успіх.
Вона стала кращим виконавцем народної пісні, отримавши схвальні відгуки від членів журі і симпатії з боку глядачів. У тому ж році Ротару вийшла заміж за Євдокименко.
У цьому шлюбі у них народився хлопчик Руслан. Цікаво, що чоловік не поспішав заводити дитину, оскільки ще продовжував вчитися. Однак народження сина зблизило пару ще більше і міцно закріпило їх взаємовідносини.
У 24-річному віці в біографії Ротару з’являється кіно. Вона знялася в короткометражному фільмі «Червона рута», який дуже сподобався публіці. Глядачі були в захваті від співу молодої дівчини з гарним обличчям і стрункою фігурою.
Тоді ж вона почала активно співпрацювати з маловідомим, але перспективним композитором Володимиром Івасюком. Він зміг написати для неї багато пісень, які принесли їй велику популярність.
Пізніше, Софія вирушила на гастролі по республікам Радянського Союзу, а потім і країн зарубіжжя. Де б вона не з’являлася, її скрізь чекав теплий прийом.
У 1973 р. Ротару удостоїли звання заслуженої артистки УРСР. Це була не перша, але дуже важлива нагорода в її біографії.
Молдавська лірика
З початку 70-х років, пісні Ротару часто отримували нагороди в телепередачі «Пісня року». З нею прагнули співпрацювати багато композитори і поети того часу.
У 1974 р. вона закінчила Кишинівський інститут мистецтв ім. Р. Музическу, і незабаром випустила альбом «Софія Ротару».
У 1975 р. дівчина знялася в кінофільмі «Пісня завжди з нами». У цій картині було безліч епізодів взятих з особистої біографії Ротару.
У тому ж 1975 р., через часті розбіжності з керівництвом компартії, їй довелося переїхати до Ялти. Завдяки своїм вокальним даним, вона швидко стала провідною солісткою місцевої філармонії.
З кожним роком її популярність набирала обертів. Ротару постійно запрошували брати участь у новорічних «Блакитних вогниках», на яких збиралися самі знамениті діячі культури.
Відомий поет Андрій Вознесенський був настільки вражений її творчістю, що в 1977 р. присвятив їй вірш «Голос».
Кар’єра Ротару
У 1980 р. Софія Ротару впевнено перемогла на конкурсі в Токіо. Тоді вона перебувала в пошуку нового сценічного образу, який би максимально відображав її характер.
Одного разу, вона зважилася вийти на сцену в брюках, чого раніше не дозволяла собі жодна виконавиця.
У тому ж році на екрани вийшов фільм «Де ти, любов?», в якому Ротару співала пісню «Перший дощ». Кінострічку побачили 22 млн. радянських громадян. Незабаром у продажу з’являється альбом з композиціями з даного фільму.
У 1983 р. співачка дала ряд концертів в Канаді, і там же записала альбом «Canadian Tour 1983». Внаслідок цього, радянське керівництво заборонило їй і учасникам колективу залишати СРСР протягом 5 років.
Цікаво, що в цьому ж році, Софія Михайлівна удостоїлася важливого для її біографії звання Народної артистки Молдавії.
Через рік в продажу з’явився альбом «Ніжна мелодія», що став лідером продажів на території Радянського Союзу. Крім цього, її нагородили Орденом «Дружби Народів».
Софія Ротару та Алла Пугачова
Співачка була настільки знаменитої і затребуваною, що конкурувати з нею могла лише Алла Пугачова. До цих пір існує думка, що між двома суперзірками естради ведеться давня ворожнеча. І для цього є причини.
Згідно з однією з версій, примадонна ревнувала свого чоловіка до Ротару. Внаслідок цього, вона робила все можливе, щоб суперницю рідше запрошували на музичні фестивалі.
Серйозний інцидент стався в 2006 р. На один з концертів були запрошені обидві співачки. Ротару довірили заспівати заключну пісню, яка повинна була закрити захід.
Але раптом вона дізналася, що за виступ Пугачової призначався солідний гонорар, в той час як їй запропонували виступити безкоштовно. На цьому ґрунті розгорівся скандал, а Ротару навідріз відмовилася виходити на сцену.
Європоп і хард-рок у творчості
В кінці 80-х деякі композиції Ротару стала виконувати в стилі європоп та хард-року.
У 1988 р. відбувається ще одне важливе для біографії будь актриси подія: їй присвоїли звання Народної артистки СРСР за заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва.
З того моменту вона все частіше співала російською мовою, у зв’язку з чим стала втрачати популярність серед української публіки.
У 1991 р. на прилавках магазинів з’явився альбом «Караван любові». У ньому були присутні «ноти» важкого року, що особливо сподобалося молоді.
Творчість в лихі 90-е
У 1991 р. Софія Михайлівна дала ювілейний концерт, присвячений 20-річчю творчої діяльності. У біографії Ротару, його можна назвати одним з найбільш масштабних і знакових.
Під час виступу були задіяні різні спецефекти і приголомшливі декорації, які могли собі дозволити далеко не всі артисти.
Цікавий факт, що розпад СРСР, поряд з різними політичними заворушеннями, ніяк не вплинули на популярність Ротару.
У 1997 р. виходить дебютний диск «Люби мене», а слідом за ним «Зоряні серії».
Лідерство Ротару у 2000-х роках
У 2000 р. Ротару визнали «Найкращою українською співачкою 20-го століття» і «Жінкою Року».
Вона як і раніше активно виступала на ТБ і випустила ряд реміксів на свої старі композиції. У 2002 р. В Києві була запалена «Зірка Софії Ротару» з присвоєнням їй звання Героя України.
Однак тут у її біографії настає чорна смуга. Творчі успіхи і загальне визнання було затьмарені несподіваною трагедією. Восени 2002 р. від інсульту помер її чоловік, якого вона все життя любила, і з яким практично ніколи з ним не розлучалася.
На момент смерті йому було 60 років.
Ротару скасувала всі концертні виступи і телезйомки, відмовилася від участі в зйомках мюзиклу «Попелюшка», вперше за 30 років не взяла участі у фіналі фестивалю «Пісня року». На час припинила активну гастрольну діяльність.
У 2003 р. в Москві в її честь була встановлена іменна зірка.
60-річний ювілей
У 2007 р. Ротару досягла шістдесятирічного віку. Вона отримувала вітання від колег, друзів, а також від маси шанувальників. З рук президента України їй було вручено орден «За заслуги» 2 ступеня.
70-річний ювілей
Влітку 2017 р. відбувся черговий ювілейний концерт співачки. На ньому вона, в основному, виконувала свої кращі хіти.
В цей день російський президент Володимир Путін відправив привітання Ротару, побажавши їй довгих років життя і творчих успіхів.
Політика
У період «помаранчевої революції (2004-2005), що проходила на Україні, Ротару займалася роздачею їжі простим людям. Цікаво те, що артистка годувала людей незалежно від їх політичних переконань.
У 2006 р. в біографії Ротару відбувається вже більш значуща подія, пов’язане з політикою. Вона вирішила балотуватися в народні депутати від «Блоку Литвина».
І хоча вона різними способами намагалася агітувати народ проголосувати за цю партію, їй не вдалося досягти бажаного результату.
Згідно з деякими джерелами, після того, як Крим став частиною Росії, Ротару запропонували отримати російський паспорт, від якого вона відмовилася.
Сценічне ім’я
Оскільки до 1940 р. рідне село Ротару, перебувало у складі Румунії, її ім’я та прізвище часто писали неправильно. Наприклад, її не рідко називали «Софією Ротар».
Остаточний варіант написання прізвища – Ротару, був запропонований Едітою П’єхою.
Особисте життя Ротару
Софія Ротару стала законною дружиною Євдокименко в 1968 р. Їх шлюб виявився щасливим. Чоловік поділяв разом з нею всі нещастя і радості, а також всіляко допомагав їй на музичному терені.
Він настільки любив дружину, що їздив з нею на всі гастролі. Разом парі вдалося прожити більше 30 років, до самої смерті Анатолія.
Софія Михайлівна важко пережила втрату чоловіка, відмовившись від гастрольної діяльності і довго не з’являючись на телебаченні. Тільки через кілька років вона знову змогла вийти на сцену.
Перші виступи, після довгої перерви, співачка присвятила коханому чоловіку.
Всі фото Софії Ротару дивіться тут.
Якщо вам сподобалася біографія Ротару – поділитеся нею в соціальних мережах. Якщо ж вам взагалі подобаються цікаві факти біографії великих людей – підписуйтесь на сайт . З нами завжди цікаво!
