Традиції. Вони є в кожній родині. В кожному народі і державі. У різних місцевостях є свої прикмети, приказки. Свої звички. Свою мову. Чому мати навчає своє дитя, крім первинних навичок та мови? Кожна мати передає дитині традиції свого народу. Готує національні страви. Одягає в національний костюм, може, тільки й свято. І в ці, здавалося б, звичайні моменти передає частинку історії. Любов до предків, до своєї землі. До того, що незримо є в кожній людині. Як часто ми не звертаємо на такі речі уваги, і нам здається це зовсім звичайною справою. Навіть розглядаючи картинки в старих книжках і надягаючи вишиті речі, мало замислюємося, хто придумав цей візерунок і для чого він, що в собі несе.

Історія походження

Перші задокументовані білоруські орнаменти почали простежуватися з другої половини XIX століття. Ранніх документів немає, і ми можемо судити про історію розвитку орнаменту тільки з матеріальних даних, що збереглися до наших часів. Білоруське мистецтво дуже тісно переплітається з уміннями всіх слов’янських народів. Проживаючи поряд, люди обмінювалися речами, продавали їх. Вони вірили в одних і тих же богів. Це зіграло свою роль в історії кожного народу. Так само відбувалося і з образотворчим мистецтвом, на основі якого і зародився білоруський орнамент. У середні століття на території сучасної Білорусі дуже шанованими були різьбярі по дереву і металу. Вони виконували дивовижні візерунки. Так і поширився білоруський орнамент далі.