Безумовно особисті пропозиції: приклади з художньої літератури, таблиця

Пропозиції, що містять в собі і підмет, і присудок, набагато звичніше розбирати, так як їх зміст абсолютно прозорий. Однак синтаксис російської мови дуже рухливий, тому все більшу популярність в ньому набирають виразно-особисті пропозиції, приклади з художньої літератури будуть розібрані нижче.

Що це за пропозиції? Повне уявлення про цей тип синтаксичних конструкцій дає наша стаття.

Що це за пропозиції?

Виразно-особисті пропозиції – це вид сказуемостного мовленнєвого висловлювання з опущеним підметом, проте воно все одно мається на увазі мовцем. Присудок йде у формі 1, 2 особи од. і мн. ч. і виражається дієслівної формою.

За правилами, подібні одиниці тексту є відображенням бесіди чи суб’єктивної думки мовців.

Акцент робиться саме на конкретну дію, а не на того, хто це дія буде здійснювати.

Дані закінчені висловлювання дуже схожі на двоскладні неповні з опущеним підметом, тому що хоча підлягає і немає, але воно вгадується з контексту.

Зверніть увагу! Ці висловлювання використовуються в діалогах з яскравими емоціями і передбачають енергійність або динаміку мовленнєвої діяльності.

Вивчаються виразно-особисті пропозиції в програмі у 8 класі середньої школи. Саме тоді викладачі починають звертати увагу школярів на виразно-особистий вид одиниці тексту, який вже давно зустрічався в художніх творах, а також у диктантах та викладах.

Наприклад, фраза вчителя: «Відкриваємо зошити!» – це і є подібний вислів, де присудок має форму 1 особи мн. ч. Вчитель у розмові опускає підмет «ми», проте з контексту і так зрозуміло, про кого йде мова. І дійсно, головне тут дія, а під підлягає мається на увазі будь-клас.

Виразно-особисті пропозиції

Наступний приклад: «Запиши завдання!». В цьому випадку присудок стоїть у формі 2 особи однини, так як крім займенники «ти» ніяке інше підмет тут поставити не можна.

Далі приклади:

1 особа од. ч. і мн. ч.:

  • Думаю про купівлю мопеда давно.
  • Зроблю цю роботу до обіду.
  • Буду дивитися, як одягатися завтра по погоді.
  1. особа од. і мн. числа:
  • Допоможи відкрити двері!
  • Зайдіть до мене після планерки!

Прості і складні пропозиції

Природно, що всі закінчені висловлювання можуть бути простими або складними.

Просте речення має на увазі наявність у синтаксичній конструкції однієї основи. Під цим терміном розуміється присутність хоча б одного головного члена. Складне ж поєднує в собі кілька основ.

Наприклад:

Просте виразно-особисте – Зможемо приїхати до вас завтра.

Складне – Знаю, вийдеш увечері за кільце доріг, сядемо в копиці свіжі під сусідній стіг (Єсенін С.)

Тут цілих три основи – «знаю, вийдеш і сядемо». Причому всі три сказуемых стоять у формі різного особи і числа:

  1. Знаю – 1 особа од. ч.
  2. Вийдеш – 2 особа од. ч.
  3. Сядемо – 1 особа мн. ч.

Якщо у висловлюванні не одна граматична основа, то це називається складною синтаксичною одиницею тексту. А в її складі – три простих.

Односкладні поширені пропозиції

Крім числа граматичних основ подібні висловлювання бувають поширеними і не найпоширенішими з-за присутності другорядних членів.

Зверніть увагу! Другорядні члени у синтаксичних одиницях – це визначення, обставини і доповнення. Підмет і присудок – це головні члени.

Поширеними вважаються конструкції синтаксису, де є ці другорядні елементи окрім головних.

Приклади виразно-особистих пропозицій

Наприклад:

Дивлюсь на майбутність з острахом…(М. Ю. Лермонтов). Після проведення синтаксичного розбору, тобто розкладання даної синтаксичної одиниці тексту за члена пропозиції, можна відзначити, що в ньому присутня не лише присудок «дивлюся» у формі 1 л. од. ч., але і два другорядних члена – «на майбутнє», що є доповненням і відповідає на питання знахідного відмінка: «На кого? На що?» та обставина способу дії «з острахом», що відповідає на питання: «Як?».

Приклади з літератури

У текстах художніх творів відомих письменників подібні синтаксичні конструкції зустрічаються в діалогах, а також у певному типі «Я»-оповідання (тобто історії героїв, розказана від першої особи).

Щоб краще зрозуміти структуру таких одиниць тексту, потрібно проводити синтаксичний розбір.

Наприклад:

  1. Вітаю тебе, пустельний куточок! (А. С. Пушкін). В основу входить одне присудок у формі 1 л. од. ч. (тобто підійде до нього займенник «я»). Дана конструкція є восклицательной, простий (всього одна основа), односоставной (немає одного головного члена речення – підмета), безумовно-особистої (присудок у формі 1 л. од. ч.). Крім того, воно поширене (крім основи є «тебе» – додаток, виражений особовим займенником, і звернення – «куточок», а також його визначення «пустельний», виражене відносним прикметником). Далі в розборі будуть вживатися скорочення.
  2. Пливемо пустельній Ладога, //Під яскравою аркою-веселкою… (В. Я. Брюсов). В основу включено одне присудок у формі 1 л. мн. ч. (тобто до нього підходить займенник «ми»). Дане закінчений мовленнєвий висловлювання є повеств. (в кінці стоїть три крапки), невоскл., простий. (всього одна граматична основа), односост. (немає одного головного члена речення – підмета), с.-лич. (присудок у формі 1л. мн. ч.), распр. (крім основи є додаток «Ладога», висловлену ним. сущ. власним, визначення «пустинній», виражене відносним дод., а також додаток «аркою-веселкою», виражене сущ., та визначення «яскравою», виражене дод.).
  3. Їздили на Воробьевку, за берізками? (В. С. Шмельов). Граматична основа складається тут з одного присудка у формі 2 л. мн. ч. (тобто до нього підходить займенник «ви»). Це мовне висловлювання, є питання., невоскл., простий. (всього одна граматична основа), односост. (немає одного головного члена речення – підмета), с.-лич. (присудок у формі 2 л. мн. ч.), распр. (крім основи є обставина місця «на Воробьевку», виражене сущ. власним, а також уточнююча додаток «за берізками», виражене сущ.).
  4. Не поспішай, не поспішай, почекаємо.//Забудемо на мить невідкладна справа.//Дивись: ожила трава під дощем, //І старе дерево помолодшало.(К. Симонов). Останнє чотиривірш Костянтина Симонова є досить цікавим і самобутнім прикладом введення виразно-особисті синтаксичних конструкцій для посилення атмосфери вірші. Ясно, що ліричний герой звертається до своєї подруги, звертаючи її увагу на такі «незначні речі», як сяюча росою трава після дощу, на старе дерево, яке стало раптом молодим після рятівної вологи. Все це помічає першим тільки ліричний герой, і головне тут не конкретне звернення, а дії – не поспішай, не поспішай, почекаємо і т. д.

Розглядаючи дане вірш, варто для початку зупинитися на першій сходинці, яка є закінченим висловлюванням.

Визначення і приклади виразно-особистих пропозицій

На перший погляд, воно здається простим, однак, звернувшись до синтаксичному розбору, можна зрозуміти, що перед читачем: оповідне (в кінці стоїть крапка), невосклицательное, складне (перша граматична основа – це однорідні сказуемые «не поспішай, не поспішай» у формі 2 л. од. ч., так як можна підставити займенник «ти», а друга – це присудок «почекаємо» у формі 1 л. мн. ч., так як легко «вбудовується» займенник «ми»).

Тоді виходить, що перше і друге речення – виразно-особисті, непоширені (через відсутність другорядних членів).

Друга синтаксична одиниця чотиривірші за аналогією з попередніми буде повест., невоскл., простий., односост., с.-особиста охор., распр.

А третє ще складніше першого – оповідний, невосклицательное, сложн.( в ньому цілих три предл.):

  1. Односоставное,с.-особиста охор., нераспр.
  2. Двусост., распр.
  3. Двусост., распр.

Важливо! Всі прислів’я, наприклад, «Любиш кататися – люби і саночки возити» не відносяться до виразно-особистим синтаксичним конструкціям. Це узагальнено-особисті мовні висловлювання, так як під займенником «ти» мається на увазі не конкретна особа, яка бере участь у бесіді, а будь-яка людина.

Таблиця виразно-особистих пропозицій

Щоб запам’ятовування даного правила відбувалося легше, можна сформувати невелику таблицю підказку:

1 особа однини 1 особа множини 2 особа однини 2 особа множини
1.Буду чекати вас до десятої ранку. 1.Сьогодні йдемо в театр. 1.Обов’язково зроби прибирання! 1.Заберіть посилку на пошті!
2.Можу зробити вам ексклюзивну пропозицію? 2.Будемо тримати руку на пульсі. 2.Часто купаєшся в море? 2.Відкрийте ваші зошити.
3.Обов’язково закінчу роботу в зазначений термін. 3.Зіграємо в шахи? 3.Ставиш занадто багато питань! 3.Відчувайте себе як вдома!

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Таким чином, подібні закінчені мовленнєві висловлювання – це особливий вид односкладних конструкцій російської мови, де підмет опущено, а присудок стоїть у формі 1, 2 особи од. і мн. ч.

Починають вивчати дане правило за шкільною програмою у 8 класі. Прислів’я та приказки до такого виду синтаксичних конструкцій не ставляться.