Аркадій Райкін — біографія, факти, фото

Аркадій Ісаакович Райкін (1911-1987) – радянський актор театру, естради та кіно, театральний режисер, конферансьє і сатирик. Народний артист СРСР та Лауреат Ленінської премії. Герой Соціалістичної Праці. Є одним з найбільш видатних радянських гумористів в історії.

У біографії Аркадія Райкіна є багато цікавих фактів, про які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Аркадія Райкіна.

Біографія Аркадія Райкіна

Аркадій Райкін з’явився на світ 11 (24) жовтня 1911 р. в Ризі. Він зростав у простій єврейській родині.

Батько гумориста, Ісаак Давидович, був портовим брокером, а мати, Лея Борисівна, працювала акушеркою і вела домашнє господарство.

Крім Аркадія в сім’ї Райкиных народилися ще хлопчик Макс і 2 дівчинки – Белла і Софія.

Дитинство і юність

На початку Першої світової війни (1914-1918) все сімейство переїхало в Рибінськ, а через кілька років у Санкт-Петербург.

Аркадій захопився театром ще в ранньому віці. Він разом з дворовими хлопцями влаштовував невеликі вистави, а пізніше записався в драмгурток.

Крім цього, Райкін цікавився малюванням. У старших класах він став перед дилемою – пов’язати своє життя з живописом або акторською діяльністю.

В результаті, Аркадій волів спробувати себе в якості артиста. Варто зауважити, що батьки вкрай негативно поставилися до вибору сина, проте юнак все ж наполіг на своєму.

Отримавши атестат, Райкін поступив в Ленінградський технікум сценічних мистецтв, чим сильно розсердив батька і матір. Дійшло до того, що він був змушений покинути рідний дах.

У студентські році Аркадій брав приватні уроки пантоміми у знаменитого артиста Михайла Савоярова. В майбутньому хлопцеві придадуться ті навички, якими його навчить Савояров.

По закінченні технікуму Аркадія прийняли в трупу Ленінградського театру естради та мініатюр, де він зміг в повній мірі розкрити свій потенціал.

Дивіться також:  Коротка біографія Михайла Свєтлова - найголовніше

Театр

Будучи ще студентом Райкін брав участь у дитячих концертах. Його номери викликали у дітвори щирий сміх і загальне тріумфування.

У 1939 р. у творчій біографії Аркадія відбулося перше знакова подія. Йому вдалося перемогти на конкурсі артистів естради з номерами – «Чаплін» і «Мишка».

У Ленінградському театрі Райкін продовжив виступати на сцені, оволодівши жанром конферансу. Його виступи мали настільки великий успіх, що через 3 роки молодому артисту довірили місце художнього керівника театру.

В період Великої Вітчизняної війни (1941-1945) Аркадій давав концерти на фронті, за що був представлений до різних нагород, включаючи орден Червоної Зірки.

Після війни гуморист повернувся в рідний театр, показуючи нові номери і програми.

Гумор

В кінці 40-х років Райкін спільно з сатириком Володимиром Поляковим створює театральні програми: «На чашку чаю», «Не проходьте мимо», «Відверто кажучи».

Виступи хлопця швидко набули всесоюзну популярність, унаслідок чого їх почали показувати по телебаченню і крутити по радіо.

Особливо глядачам подобалися ті кімнати, в яких чоловік моментально видозмінювати свій вигляд. Як наслідок, йому вдалося створити велику кількість різних персонажів і показати себе в якості майстра сценічного перевтілення.

Незабаром Аркадій Райкін відправляється з гастролями по закордонним країнам, включаючи Угорщини, НДР, Румунії та Великобританії.

Скрізь куди б не приїжджав російський сатирик, його чекав успіх. Після кожного виступу публіка проводжала його гучними оваціями.

Одного разу, під час гастролей в Одесі, Аркадій Ісаакович познайомився з місцевими молодими артистами. Після цього він запропонував співпрацю тоді ще мало кому відомим Михайлу Жванецькому, а також Роману Карцеву і Віктора Ільченко.

Дивіться також:  Гарік Сукачов - біографія, особисте життя, фото

З цією командою Райкін створив безліч яскравих мініатюр, які були прекрасно прийняті радянської публікою. Однією з найбільш відомих сценок стала «Світлофор».

Варто зауважити, що Аркадій Райкін був ледь не єдиним артистом, хто в той непростий час насмілювався говорити про політику і стан справ в країні. У своїх монологах він неодноразово акцентував увагу на тому, як влада здатна зіпсувати людину.

Виступи сатирика відрізнялися гостротою і сарказмом, але в той же час завжди були коректні і інтелігентні. Дивлячись його номера, глядач міг прочитати між рядків те, що хотів сказати в них автор.

Керівництво Ленінграда, з обережністю ставився до гумористу, внаслідок чого між місцевими чиновниками і Райкіним були досить натягнуті стосунки.

Це призвело до того, що Аркадій Ісаакович звернувся з особистим проханням до самому Леоніду Брежнєву, попросивши того влаштуватися в Москві.

Після цього гуморист зі своєю трупою переїхав до столиці, де продовжив творити в Державному театрі мініатюр.

Райкін давав концерти і представляв нові програми. Через кілька років Державний театр мініатюр був перейменований в «Сатирикон».

Цікавий факт, що сьогодні керівником «Сатирикону» є син великого артиста – Костянтин Райкін.

Фільми

За роки своєї біографії Аркадій знявся в десятках фільмів. Вперше на великому екрані він з’явився в картині «Перший взвод» (1932), зігравши в ній солдата.

Після цього Райкін грав другорядних персонажів в таких стрічках, як «Трактористи», «Валерій Чкалов» і «Вогненні роки».

У 1954 р. Аркадію довірили головну роль в комедії «Ми з вами десь зустрічалися», яка була чудово прийнята радянськими глядачами.

Не меншу популярність отримали картини «Вчора, сьогодні і завжди» і «Чарівна сила мистецтва».

Дивіться також:  Коротка біографія Людвіга ван Бетховена - найголовніше

Однак найбільшу популярність Райкін отримав після прем’єр телевистав «Люди і манекени» і «Мир дому твоєму». В них він представив безліч цікавих, і як завжди гострих монологів на злободенні теми.

Особисте життя

Зі своєю майбутньою і єдиною дружиною, Рут Марківною Іоффе, Райкін побачився ще в дитинстві. Правда тоді у нього не вистачило сміливості познайомитися з дівчинкою.

Пізніше Аркадій знову зустрічав красиву дівчину, проте підійти і заговорити з нею, йому тоді здавалося чимось нереальним.

Рут Іоффе і Аркадій Райкін

І лише через роки, коли хлопець уже закінчував інститут він, набравшись сміливості, познайомився з Рут. В результаті, молоді люди домовилися сходити в кіно.

Після перегляду фільму, Аркадій зробив дівчині пропозицію. У 1935 р. пара зіграла весілля. У цьому шлюбі у них народилися хлопчик Костянтин і дівчинка Катерина.

Подружжя прожило разом без малого 50 років. Їх союз можна по праву назвати зразковим.

Смерть

Протягом усього життя Райкін мав проблеми зі здоров’ям. У 13-річному віці він сильно застудився, заробивши серйозну ангіну.

Хвороба так швидко прогресувала, що лікарі вже не сподівалися, що підліток виживе. Тим не менш, юнакові вдалося видертися.

Через 10 років хвороба повернулася, внаслідок чого Аркадію довелося видалити гланди. І хоча операція пройшла успішно, він на все життя заробив ревмокардит.

Останні 3 роки артиста переслідувала хвороба Паркінсона, від якої у нього навіть забирало мова.

Аркадій Ісаакович Райкін помер 17 грудня (за іншою інформацією 20 грудня) 1987 р. внаслідок загострення ревмокардиту.

Фото Аркадія Райкіна

Михайло Жванецький і Аркадій Райкін

Аркадій Райкін з родиною

Могила Райкіна