Комп’ютерна архітектура (computer architecture) – це розроблений Джоном фон Нейманом набір правил і методів опису функцій, які беруть участь в організації роботи комп’ютерних систем. Вперше документальна згадка даного терміна знайдено в листуванні англійського вченого Чарльза Беббіджа з письменницею і математиком Адою Лавлейс в першій половині ХХ століття.
Поняття архітектури персонального комп’ютера (ПК) дає нам уявлення про те, як він влаштований, як різні пристрої взаємодіють один з одним. Вони приєднуються за певною схемою, а її варіації і будуть різновидами архітектурних систем.
Будь-який сучасний персональний комп’ютер або ноутбук – це складний багатофункціональний пристрій, а не просто мультиплатформенна ігрова приставка. Всього можна виділити п’ять рівнів архітектури електронно обчислювальних машин (ЕОМ):
- нульовий рівень;
- перший рівень – мікроархітектура комп’ютера;
- другий – системні команди;
- третій – операційна система;
- четвертий – прикладні та системні програми;
- п’ятий – рівень високого мови.