Андрій Вознесенський – радянський і російський поет, публіцист, художник і архітектор. За свою біографію він був удостоєний багатьох престижних нагород. Його вважають одним з найпопулярніших поетів середини минулого століття.

У біографії Вознесенського багато цікавих подій, і про них ми вам розповімо прямо зараз.

Отже, перед вами коротка біографія Андрія Вознесенського.

Біографія Вознесенського

Андрій Андрійович Вознесенський народився 12 травня 1933 року в Москві. Він ріс в освіченою та інтелігентною сім’ї.

Його батько, Андрій Миколайович, був інженером-гідротехніком, у зв’язку з чим брав участь у будівництві Братської та Інгурська гес. Пізніше він став доктором технічних наук, після чого очолив Інститут водних проблем.

Мати Вознесенського, Антоніна Сергіївна, була родом з невеликого міста Киржач, що знаходиться у Володимирській області. Саме в цьому містечку минуло дитинство поета.

Крім Андрія в сім’ї Вознесенських народилася дівчинка Наташа.

Дитинство і юність

Коли в 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна, Андрію виповнилося 8 років. Незабаром він разом з батьками був евакуйований в Курган, в якому почав ходити в школу.

І хоча це місто був зовсім не схожий на Москву, він залишив у серце маленького Андрія безліч приємних спогадів.

Андрій Вознесенський в молодості

Після закінчення війни сімейство Вознесенських повернулася до Москви. Саме там майбутній літератор закінчив школу і почав писати перші вірші.

У віці 14 років він відправив свої твори знаменитому поету Борису Пастернаку. Той по достоїнству оцінив творчість Вознесенського, після чого вони стали часто спілкуватися.

Варто зауважити, що Пастернак серйозно вплинув на становлення особистості юного поета.

Після школи Андрій Вознесенський успішно склав іспити в Московський архітектурний інститут. Проте освіту архітектора так ніколи його і не згодилося.

Отримавши диплом у 1957 р. він вимовив наступну фразу: «Прощай, архітектура! Палайте широко, корівники в амурах, сортири в рококо!».

Творчість Вознесенського

Протягом короткого відрізка часу Вознесенський отримав велику популярність. Поет одне за іншим писав нові твори, насичені алегоріями і барвистими образами. У його віршах читач міг простежити прихований підтекст, що було досить незвично і цікаво для того часу.

У 1958 р. у творчій біографії Вознесенського сталася знакова подія. Вийшли друком його перші вірші, які відразу ж викликали інтерес у публіки.

У цей період Вознесенський серйозно захоплювався творчістю Бориса Пастернака і Володимира Маяковського.

Андрій Вознесенський виступає на сцені

Через 2 роки Андрій Андрійович видав першу поетичну збірку «Мозаїка». У ньому виявилося чимало віршів, які йшли врозріз з радянською ідеологією. В результаті Вознесенський почав відчувати тиск з боку чиновників і багатьох колег по цеху.

Цікавий факт, що редактор, який допустив видання «Мозаїки», був негайно звільнений зі своєї посади.

Однак, незважаючи на всі перешкоди, вже через кілька місяців Вознесенський публікує 2-й збірник віршів під назвою «Парабола». Ця книга також мала великий успіх.

Вознесенського почали запрошувати на різні творчі вечори, де він міг читати свої твори. Він виступав на одній сцені з такими поетами, як Євген Євтушенко, Роберт Рождественський і Белла Ахмадуліна.

Незабаром тиск на Андрія Вознесенського збільшилася ще більше. Проти нього виступив радянський генсек Микита Хрущов, який збирався вислати молодого поета за межі СРСР.

Цікаво, що тоді за літератора заступився президент США Джон Кеннеді, який особисто попросив Хрущова залишити Вознесенського у спокої. Не менш цікавий й той факт, що брат американського президента, Роберт Кеннеді, високо відгукувався про творчість Вознесенського, і навіть перекладав його вірші на англійську мову.

На прохання того ж Кеннеді Андрію Вознесенському дозволили відвідати США. Там він познайомився з різними діячами культури, а також з популярною актрисою Мерилін Монро.

Після цього він побував у багатьох європейських країнах, де його творчість була високо оцінена критиками.

У 1962 р. вийшов черговий збірник Вознесенського «Трикутна груша», який також викликав хвилю невдоволення у представників влади. Його критикували в пресі і зображували в образливих карикатурах. Тим не менш, народ щиро полюбив опального поета.

У наступні роки біографії з-під пера Андрія Вознесенського вийшло багато чудових віршів, наповнених любовною лірикою.

Одночасно з цим було чимало віршів, які змушують замислитися про соціальні проблеми. У той період біографії ним були написані такі твори, як «Вальс при свічках», «Сон», «Романс» та інші.

У 1981 р. в московському театрі «Ленком» була поставлена рок-опера «Юнона і Авось» на лібрето Вознесенського. Композиції «Я тебе ніколи не забуду» і «Алілуя» викликали справжній захват у публіки.

Москвичі та гості міста всіма силами намагалися потрапити на популярний спектакль, внаслідок чого театральний зал завжди був переповнений.

З Андрієм Вознесенським, 1967 р.

Після цього збірник Вознесенського «Антисвіти» послужив основою для чергового спектаклю. Цікавий факт, що для цієї постановки Володимир Висоцький написав музику і виконав «Пісню акина» на вірші Вознесенського.

У період біографії 1959-1993 рр .. Вознесенський склав 8 поем. Так само він був відомий як поет-пісняр. Саме йому належать вірші до таких шлягерам, як «Плаче дівчинка в автоматі», «В моїй країні», «Два стрижа», «Затемнення серця», «Мільйон червоних троянд» і т. д.

З ним хотіли співпрацювати багато популярні артисти, серед яких були Олександр Кальянів, Софія Ротару, Філіп Кіркоров, Алла Пугачова, Людмила Зикіна, Андрій Миронов та ін

Особисте життя

Першою дружиною в біографії Вознесенського стала Белла Ахмадуліна, яка заради нього пішла від Євгена Євтушенка. Тим не менш, їх шлюб виявився недовгим.

Вознесенський і Ахмадуліна

Незабаром Андрій зустрів поетесу Зою Богуславської, з якою прожив 46 років. Цікаво, що на момент їхнього знайомства Зоя також перебувала у шлюбі, і навіть мала дитину. Проте любов до Вознесенського виявилася сильнішою.

Зоя Богуславська та Андрій Вознесенський

Вони прожили довге і щасливе життя, хоча спільних дітей у них так і не народилося. Богуславська була поруч з чоловіком до останніх днів його життя.

Смерть

У середині 90-х у Андрія Вознесенського почали проявлятися перші ознаки хвороби Паркінсона. З кожним днем стан його здоров’я погіршувався, а м’язи горла і кінцівок помітно слабшали.

У 2006 р. у поета стався перший інсульт, після якого у нього паралізувало руку. Через 4 роки він переніс 2-й інсульт, в зв’язку з чим повністю втратив голос.

Незабаром Вознесенського прооперували в одній з німецьких клінік. Але як тільки він приїхав додому, його наздогнав 3-й інсульт, від якого йому вже не вдалося оговтатися.

Андрій Андрійович Вознесенський помер 1 червня 2010 року у віці 77 років. Знаменитого поета поховали на Новодівичому кладовищі поряд з могилами батька і матері.