Власники і шанувальники цієї породи впевнені, що поглянути на чарівну мордочку аффенпінчера з кирпатим носиком, круглими очима і не закохатися, просто неможливо. Песики підкуповують своїм оригінальним виглядом, а після – пустощами, невичерпною енергією і позитивом. Аффенпинчер пройшов довгий шлях від щуролова до улюбленця світської публіки і донині цінується як чотириногий друг, а найчастіше – справжній член сім’ї.

Походження породи

Перша згадка про аффенпинчере відноситься до 16 століття, але тоді вони були більш великими і володіли жовтуватою, сіркою, чорно-коричневою або бурою шерстю. Батьківщиною породи є Німеччина, тут песиків активно використовували в якості винищувачів гризунів, частіше таких вихованців можна було зустріти у фермерських господарствах і на стайнях.

З плином часу представники породи ставали більш мініатюрними, вони перебиралися в будинку знатних сімей і тут вже були не робочими песиками, а улюбленцями і компаньйонами для світських раутів.

Пізніше порода поширилася за межі Німеччини, песики полюбилися в США і багатьох європейських країнах. У період другої світової війни аффенпінчери опинилися на межі зникнення, дуже часто песики виявлялися кинутими на вулиці, де їх чекала загибель.

Практично до 50-х років 20 століття про цих оригінальних псах нічого не було чутно. Але, незважаючи на те, що порода і сьогодні залишається досить рідкісною, все частіше стали зустрічатися її представники, які отримують чемпіонські титули, а також з’являються розплідники.