Ви коли-небудь чули про 80 мільйонерів в одному селі? Якщо ні, то ми розповімо вам дуже цікаву історію.
У далекому 1917 році в іспанській селі Сересалес дель-Кондадо народився Антоніо Фернандес. Його сім’я жила досить бідно, і батькам, у яких було 13 дітей, доводилося працювати на межі своїх сил, щоб якось прогодуватися.
Антоніо Фернандес до 14 років навчався у школі, але так і не закінчив її. Він був змушений кинути навчання і піти на роботу в поле, щоб допомагати батькам. Здавалося б, що примітного могло бути в цій людині? Але його чекала незвичайна доля.
У 1949 р., наш герой у віці 32 років відправився на пошуки щастя в Мексику. Там жив дядько його дружини.
Влаштувавшись в компанію Grupo Modelo – найбільшого виробника пива, він почав швидко рухатися по кар’єрних сходах. У 1971 р. він вже перебував у топ-менеджменті, а до його думки прислухалися всі засновники корпорації.
Пиво «Corona» під керівництвом Антоніо Фернандеса перетворилося з місцевого виробника відомий світовий бренд, і він став генеральним директором. Керуючи компанією аж до 2005 року, мільярдер у 88-річному віці відійшов від справ.
Так при чому ж тут 80 мільйонерів в одному селі? — запитаєте ви.
А ось тут і полягає головна особливість Антоніо Фернандеса, якого багатство не з’їло зсередини.
Справа в тому, що він заповів 200 мільйонів євро жителям своєї іспанської села, де він колись народився і виріс. У цієї чудової людини не було дітей, тому управління компанією перейшло до його племіннику. А ось колишнім своїм односельцям він вирішив зробити незвичайний подарунок.
Мільярдер Антоніо Фернандес
Жителі села розповідають, в якому вони були шоковані, коли дізналися, що в одну мить стали мільйонерами. Кожному з них дісталося більше ніж за 2 млн., що може забезпечити безбідне існування на все життя.
Взагалі відомо, що Антоніо Фернандес дуже багато благотворил як у рідній Іспанії, так і в Мексиці, в якій він прожив більше півстоліття. Померши в віці 99 років, він став символом доброти і справжнього благородства.
Такі історії з життя показують, що не все людське втрачене у надзвичайно багатих людей.
Адже дійсно, коли ми чуємо, що якісь мільйонери жертвують на благодійність колосальні суми грошей, то воно якось не «чіпляє» простих громадян. Ну і правда, хто знає, куди насправді пішли суми грошей, про яких розтрубили по новинах!
А коли реальний мільярдер робить мільйонерами все село, в якій він колись народився, – це змушує захоплюватися благородством і справжньою добротою справжнього благодійника.
