Наша психіка влаштована таким чином, що намагається придушити негативні емоції та забути про травматичні події, однак і те й інше не дає нам спокою на несвідомому рівні.

Ми можемо не думати про погане, намагатися позбутися спогадів, але захисний механізм психіки гальмує наш розвиток – краще не намагатися придушити в собі негативні емоції, а зрозуміти їх причину.

Якщо якісь переживання не дають вам спокою – значить на те є причина, ви думаєте вони підуть, якщо про них не думати? Як би не так.

Це добірка допоможе вам краще зрозуміти свою психіку – є 10 видів психологічного захисту, яку потрібно усвідомити.

Психотерапевти якраз займаються цим – допомагають своїм клієнтам усвідомити їх захисні механізми, щоб вони звільнилися і адекватно реагували на навколишнє.

10. Проекція

Проекція полягає в тому, що людина неусвідомлено намагається приписати іншим людям свої думки, почуття і бажання.

Наприклад, жінка може думати, що оточують на неї дивляться і говорять про її недоліки – справа в тому, що вона сама бреше, наприклад, про недоліки своїх знайомих з подругою, отже, їй здається, що всі цим займаються.

Цей механізм захисту дає можливість зняти з себе відповідальність за власні риси характеру, які здаються неприйнятними.

Наприклад, чоловік весь час підозрює свою дружину в зраді, тому що сам бажає змінити їй.

9. Витіснення

Витіснення – це позбавлення від неприємних фактів зі своєї свідомості. Людина намагається забути те, що заподіює йому дискомфорт.

Наприклад, свідомо людина розуміє, що сталося щось погане – його зрадили, наприклад, але він намагається знайти причини, тому що не хоче вірити в те, що його – такого гарного людини, хтось міг зрадити.

Насправді, ніхто не думає в такому ключі: «Я хочу вчинити зраду», за винятком, звичайно, деяких людей. Його роблять, тому що люди думають тільки про себе.

8. Интроекция

Це здатність людини присвоювати собі чужі порядки, думки, правила життя і т. д.

Можливо, таке відбувається з-за того, що людина не навчився думати самостійно, і у сім’ї він завжди знаходився під контролем своїх батьків, які завжди попихали їм і говорили, що таке добре, а що таке погано – без права вибору.

Не дивно, що людина, підростаючи, буде слухати не себе, а тих, кого вважає авторитетами. Людина бере все на віру і не намагається осмислити сказане чи зроблене.

7. Раціоналізація

Нам кажуть, що всі проблеми тільки у нас, і виходять від нас, але раціоналісти вважають, що в проблемах винні не тільки вони, або зовсім не вони.

Раціоналізація – це спроба підібрати прийнятні причини провальної ситуації. Метою такого захисного механізму виступає збереження своєї високої самооцінки і переконання себе в тому, що проблема не в ньому.

Наприклад, людина, якого не взяли на престижну посаду, буде вважати, що винен не він.

Для особистісного зростання, звичайно, корисно брати відповідальність за те, що відбувається на себе.

Чоловік, який не може домогтися любові від іншого, може твердити собі: «Не дуже-то мені і треба, у нас все одно б нічого не вийшло».

6. Злиття

Люди розлучаються, тому що по-різному ставляться до відносин і явищ в них.

Злиття – це захисний механізм, в якому є тільки тотальне «ми».

Найбільш чітко вона виражена в грудному дитину і матері – мати відчуває потреби свого новонародженого і завжди реагує на них, у цьому випадку злиття цілком здорове.

Але коли чоловік і жінка починають жити разом, то вони перестають розвиватися окремо – у них з’являються спільні погляди, звички, цінності, тому що ніхто з них не замислювався, чого кожен хоче окремо.

Партнери втрачають свою індивідуальність, і незабаром з відносин зникає пристрасть. Один із них якось може захотіти вирватися з таких відносин.

5. Регресія

Регресія – це такий стан, коли людина в травмуючої для нього ситуації повертається до своїм дитячим форм поведінки. Це можуть бути сльози, емоційні зриви, капризи і т. д.

На підсвідомому рівні ми всі засвоїли, що така поведінка гарантує нам безпеку і підтримку від інших.

Регресія – це можливість скинути з себе тягар відповідальності і перекинути його на іншої людини – наприклад, свого партнера.

Зловживати регресією не рекомендується – у вас буде відсутня успішна життєва стратегія, а з оточуючими людьми буде складно встановити нормальні відносини.

4. Заперечення

Заперечення – це ілюзія, небажання бачити правду, повна відмова від неї. Тим самим наша психіка намагається захиститися від травм.

Жінка може любити якогось чоловіка, і навіть очевидні факти, що він її всього лише використовує, а сам одружений і ніколи не розлучиться з дружиною – вона не хоче помічати.

Жінка вірить, що чоловік одного разу розлучиться з дружиною і буде з нею, хоча всі її знайомі твердять, що її використовують. Вона навіть може порвати спілкування з тими, хто не підтримує її в ілюзіях.

3. Сублімація

Сублімація полягає в тому, що ми пригнічуємо в собі травмуючі події шляхом творчості або заняття спортом.

Сублімація – це непогано, можна сказати, що такий механізм дуже продуктивний – багато режисери, художники, письменники займаються сублімацією, і суспільство отримує блискучі твори мистецтва.

Якщо вам погано – спробуйте намалювати, описати свій стан, заспівати… Це куди корисніше, ніж самобичування або перебування в депресії.

2. Реактивний стан

Реактивний стан – це коли наші думки змінюються на повністю протилежні.

Наприклад, негативні думки ви можете змінювати на позитивні або позитивні на негативні – в якості захисту. Це трансформація ненависті в любов, прихильності в презирство і т. д.

Реактивне освіта служить для усунення двоїстості нашого переживання, ми можемо образити того, до кого відчуваємо почуття подяки або, навпаки, сказати добре слово тому, кому відчуваємо ненависть.

Реактивний стан – це гіпертрофована реакція на підсвідомий заборона. Тобто в ньому бере участь підсвідомий бар’єр і конфліктує з ним думка.

1. Катарсис

Всі ми люди, всі ми знаємо, що таке страждання. Для того, щоб послабити психотравмуючий фактор, ми змінюємо свої цінності.

Крім того, ми знаходимо тих, хто страждає, щоб за рахунок них заглушити власні страждання.

Люди можуть іти працювати в притулки, в лікарні – в місця, де страждають інші, щоб переключитися на них.

Тим самим, співпереживаючи і допомагаючи іншим, ми забуваємо про свої переживання й горе. Наш розум очищається від негативних думок.