Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 роки. Великі світові держави сформували два протилежних табори. Причиною війни стало бажання наддержав переглянути сфери впливу. А це означає, перекроїти сировинний ринок і ринок збуту продукції на свою користь.
10. Питання про кількість загиблих залишається відкритим дотепер
У повоєнні роки статистикою загиблих людей не займалися. Якщо безповоротні військові втрати можна підрахувати з тією або іншою часткою ймовірності, то втрати мирного населення визначити дуже складно.
В даний час порахувати загиблих у перші місяці війни – неможливо, так само як і безвісти зниклих і опинилися в полоні. Останній перепис населення в СРСР проводилася в 1939 р., а перша післявоєнна – 1959.
Крім того, перед агресією фашистської німеччини до Радянського Союзу були приєднані території Західної України, Західної Білорусії, карельські землі Фінляндії, Прибалтійських держав, чисельність населення яких не встигли включити до перепис.
Приблизно те ж саме відбувалося і в Європейських державах. Загальна статистика смертей вражає уяву. Одне очевидно, що людські втрати були б меншими, якби держави намагалися попередити агресію незалежно від того, наскільки велика була її ймовірність.
9. Вермахту і СС поповнювали війська громадянами інших держав
Зрозуміло, що вести шестирічну війну, спираючись тільки на свої людські ресурси, важко. Спочатку всіх подій військові з’єднання формувалися за рахунок чистокровних арійців.
До 1943 року лави окупантів стали відчутно рідшати. І тоді приступили до заклику іноземців та етнічних німців, які проживають в інших країнах, наприклад, Нідерландів та Скандинавії.
Під прапори Вермахту ставали ті, хто бажав взяти участь у «хрестовому поході проти більшовиків»: фольксдойче, призовники із слов’янських країн, Албанії, Бельгії, Великобританії.
Чистокровних німців було покликане 400 тисяч, 522 тисячі інших держав, 185 тисяч фольксдойче. Нюрнберзький процес дав оцінку всім формувань, які воювали на боці Німеччини.
8. Корюківка
Містечко на Чернігівщині. Україна. Як у ті роки, так і зараз тут розташовувалася велика транспортна розв’язка.
Окупований населений пункт був у вересні 1941 року. У цих краях практично відразу сформувався партизанський загін, на рахунку якого багато успішних операцій по підриву могутності окупантів в його тилу.
В помсту за свої численні втрати в березні 1943 року за два дні була здійснена каральна акція – масове вбивство мирного населення в кількості 6700 осіб.
7. Німецька газета «Мова» в Орлі
«Мова» – окупаційна газета. Під назвою розміщувався підзаголовок, який свідчив: «Газета для населення визволених областей».
З репортажів на читача «лилася» відверта брехня про військові успіхи фашистської Німеччини. Перераховувалися завойовані населені пункти, уявні втрати Червоної армії і нібито захоплення у населення від порядків, які наводили окупанти.
Тут знаходилися, наприклад, знімки страчених односельців, чинив опір фашистам.
6. У 1943 році в СРСР було відновлено патріаршество, і Церква знайшла легальний статус в загальній системі радянської державності
У розпал війни в Радянському Союзі збирається Архієрейський Собор, який продемонстрував однодумність влади і Церкви, чим підірвав ідеологічну концепцію фашистів.
Сухі рядки інформаційних повідомлень, за якими стояли долі простих людей, духовенства, що перебувають в ув’язненні в Гулагу.
5. Чотирилапі солдати
Достеменно відомо, що на військову службу було «призвано» 60 тисяч собак. Відданість чотирилапих потрібна скрізь, де не пробратися людині.
Собаки–санітари, запряжені в упряжки вивозили поранених з поля бою. Собаки-сапери допомагали у розмінуванні визволених міст і селищ.
Собаки-зв’язківці проносили відомості. Собаки-винищувачі танків брали участь у знищенні бойових одиниць противника. Точно також жертвуючи своїм життям, при цьому рятували життя людей.
4. Прапор Перемоги зберігається в Центральному музеї Збройних сил
У квітні 1945 року на нараді начальникам политотделов всіх армій, наступаючих на Берлін, було наказано виготовити червоні прапори, які могли бути встановлені на Рейхстазі.
Прапор повинен бути в кожній наступаючої дивізії. Прапор Перемоги – штурмовий прапор 150-го ордена Кузова 2 ступеня Ідрицької стрілецької дивізії було виситься на найголовніше будівля переможеної Німеччини.
20 червня 1945 року Прапор Перемоги в складі прапороносців перевезли в Москву, де воно повинне було брати участь в Параді Перемоги.
3. Іменем Сталінградської битви були названі сквери площі європейських країн
Фінал Сталінградської битви припав на лютий 1943 року. Фашистським військам не вдалося взяти «Волзьку цитадель». Це був переломний момент у всій ВВВ.
Наступальна ініціатива перейшла до армії Радянського Союзу. Армія противника була деморалізована. Радянська армія продемонструвала потужність військової техніки.
Активізувалося антифашистський рух в Європі. Як пам’ять серця звучить «Сталінград» з площі в Парижі і станції метро.
Ім’ям «Сталінград» названий Великий антикварний ринок у місті Ліон. В Італійській Болоньї «Сталінград» – головна вулиця міста.
2. Берлінська операція 1945 року занесена в Книгу рекордів Гіннеса як найбільша остання битва в історії ВВВ
Бойові дії розгорнулися на ширину 300 кілометрів. У повітряних боях брало участь 11 тисяч літаків.
52 тисячі гармат і мінометів. 3.5 мільйона чоловік. Тривалість битви склала 23 дні і закінчилася розгромом фашистської Німеччини.
1. 10 років з Дня Перемоги Радянський Союз формально знаходився в стані війни з Німеччиною
Указ Президії Верховної Ради СРСР оголосив 9 травня Святом Перемоги у відзначенні переможного завершення Великої Вітчизняної Війни.
25 січня 1955 року Указ Президії ВР СРСР «ПРО припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною». Перша дата говорить про беззастережну капітуляцію Німеччини. Знадобилося ще довгих 10 років, щоб юридично врегулювати інтереси сторін. І щоб з’явилася друга, не менш доленосна дата.
