Час летить так швидко, що ми забуваємо, якими були в підлітковому віці, чого хотіли і яким було наше поведінка… Перш ніж засуджувати своєї дитини або лаяти його – пригадайте, якими були самі в цьому віці.

Ми стаємо дорослими, настільки серйозними, що у нас не залишається і не натяку на те, що колись ми були такими безтурботними і легкими дітьми.

Наша помилка у спілкуванні зі своїми дітьми-підлітками полягає в тому, що ми не чуємо і не готові миритися з якимись дитячими пустощами. Так, ми батьки, і думаємо, що краще знаємо, що добре для наших дітей, але вони не можуть подивитися на ситуацію нашими очима.

Якщо ви хочете вплинути на свою дитину, а старі методи виховання не діють, спробуйте вести себе по-іншому. Можливо, з цієї статті ви зможете почерпнути для себе корисні поради.

10. Порушення особистого простору

Батьки вважають, що мають право залізти в сумку, кишені своєї дитини. Цікаво, що вони хочуть там знайти? Так ви показуєте йому, що не поважаєте його особистий простір і не довіряєте. А адже підліток тільки-тільки починає дізнаватися, що таке особистий простір… Така поведінка дуже сильно підриває до вас довіру у дитини – швидше за все, він, навпаки, захоче менше ділитися з вами чимось і буде краще ховати свої речі.

Якщо ви хочете бути в курсі справ своєї дитини – спробуйте не ритися в речах, а спокійно домовитися про контроль.

9. Непослідовність

Іноді, коли батьки хочуть, щоб їх дитина виконав якісь вимоги, вони вдаються до заздалегідь невиконаним погроз і обіцянок. Але коли мета досягнута – можуть забути про своїх словах чи просто не поспішають виконати те, що обіцяли. Але вам варто знати – підлітки дуже педантично ставляться до тих речей, які обіцяють батьки.

Якщо ваші слова постійно будуть порожніми – підліток перестане вірити вам, і ви перестанете бути для нього авторитетом.

8. Ігнорування думки підлітка

Багато батьки неправі в тому, що не цікавляться думкою своєї дитини, у тих же побутових питаннях. Якщо ви збираєтеся поїхати куди-небудь на вихідні, запитайте у свого дитини, який відпочинок він би вважав за краще: поїхати на дачу або сходити в кіно? А які шпалери краще вибрати? Не вирішуйте щось, не порадившись з дитиною. Він подумає, що його думка нічого не варта, і його не поважають.

Таке ставлення може привести його до агресії або він не зможе у майбутньому самостійно приймати рішення.

7. Занадто багато повчань

Кожен з нас проходить через різні вікові етапи, і підліток не може взяти і вмить перетворитися на дорослого і думати як дорослий. Навіть дорослі роблять купу помилок, не кажучи вже про дітей. Але це не привід ставати диктатором і показувати свою владу над дитиною. Це може призвести до агресії і бажанням всіляко відхрещуватися. Постійні нотації, можуть призвести до того, що у дитини подорвется самооцінка.

Батькам треба навчитися бачити у своїй дитині особистість, яку слід поважати. Якщо ви розумієте, що він робить щось неправильно або на шкоду собі – постарайтеся спокійно з ним поговорити на рівних.

6. Знецінення почуттів підлітка

Батьки часто вважають, що їхні діти занадто багато драматизують і є занадто інфантильними – наприклад, вони страждають через нерозділене кохання, влаштовуючи з цього кінець світу, або з якихось інших причин. Так, ми всі перерастаем якісь речі, розуміючи, як помилялися в юності, але для дитини в цей момент щось може бути по-справжньому важливим.

Зрозумійте, то, відбувається з підлітком – це нормально, всі проходять через вікові психічні зміни. Намагайтеся не знецінювати його почуття, а бути поруч і підтримувати, серйозно ставитися до того, що з ним відбувається і що він відчуває.

5. Наполягання на чесності

Багато батьків з працею приймають те, що доросла дитина вже не так в них потребує, і не всім, що з ним відбувається, хоче ділитися. Можливо, спочатку були неправильно побудовані стосунки зі своєю дитиною, – адже якщо б ви були йому другом, а не диктатором, то він сам би про все хотів розповісти.

Підлітку стає важливіше самому приймати рішення, а не радитися з батьками. Спиратися на свою думку. Чим більше він починає відчувати тиск, тим сильніше хоче закритися, захищаючи свій особистий простір.

4. Відсторонення батьків

Постійно розпитувати про все дитини, порушувати його особистий простір – це не найкраще, що ви можете зробити, але усуватися – це теж помилковий вибір. Не знаючи, чим живе ваша дитина, з ким він спілкується, що любить, ви не зможете вибудувати з ним довірчі відносини. Крім того, ви повинні бути ще й для підлітка прикладом, авторитетом, як батько.

Постарайтеся невимушено спілкуватися зі своєю дитиною про те, що йому подобається – нехай він розповість вам про улюбленій групі, свої захоплення. Будьте завжди обізнані про те, що відбувається з ним, але ніколи не критикуйте. Так ви заслужите його розташування.

3. Небажання приймати друзів підлітка

Дуже добре, якщо приятелі вашої дитини – приблизні, добрі діти, які думають про своє майбутнє. Але дитина може потрапити і в погану компанію… Засуджувати і забороняти спілкуватися – це не вихід. Краще спитайте краще своєї дитини, з ким він найбільш близько спілкується з цієї компанії, частіше запрошуйте цього чоловіка в гості на чай з пирогом.

Нехай дитина побачить, що ви не проти приятеля, який йому подобається. Але акуратно вкажіть на ті риси, які повинні в ньому насторожувати. Наприклад: «Мені здається, Діма хороший хлопець, але він може по дурості зробити помилку… будь уважніше в спілкуванні з ним». Душевна розмова буде куди краще, ніж заборона на спілкування з ким-небудь.

2. Проводите мало часу разом

Багато батьки йдуть на роботу, і не знають, що в цей час робить їх дитина, куди ходить і як себе почуває… Не забувайте, що підліток потребує уваги, а також він повинен відчувати себе потрібним і важливим у вашому житті. Інакше він почне відчувати себе незахищеним, непотрібним.

Навіть якщо у вас завжди немає часу, візьміть якістю. Поїдьте разом кудись на вихідних, дізнатися, чим живе ваша дитина, чого хоче, про що мріє. Намагайтеся завжди бути в курсі того, що з ним відбувається. І покажіть, що вам цікаво з ним.

1. Відсутність поваги до підлітка

Неповага може проявлятися в різних ситуаціях – ви то і справа робите його винуватцем того, що відбувається, не прислухаєтеся до його думки, почуттів. Якщо батьки турбуються, що їх дитина затримується, то починають кричати на нього і звинувачувати, коли той повертається з прогулянки з запізненням. Але підвищений тон для підлітка означає тільки ваш зрив, а він відчуває себе правим.

Якщо постійно буде повторюватися одне і те ж, дитина просто не буде звертати на вас увагу, утворюється якесь замкнуте коло. Навчіться розмовляти спокійно, без зривів і істерик. І зрозумійте, чому ваша дитина так поступає.