Спагетті-вестерни – це піджанр вестернів, який зародився в Італії, як можна здогадатися з назви.

З’явившись в 60-х роках, він швидко набрав популярність, але також швидко її розгубив. Можливо, причиною тому стало пересичення глядачів однотипними картинами: за якихось 10-15 років у період з 60-х по 70-ті було знято близько 600 фільмів.

Метром жанру вважається Серджіо Леоне, який викликав справжній фурор у 1964 році, коли зняв культову історію «За жменю доларів» і її продовження.

Зараз спагетті-вестерни є нішевим кіно, тому рекомендувати до перегляду ми будемо стрічки із золотої епохи. Не всі з них широко відомі, але кожен подарує годинку-інший приємних емоцій.

10. Одного разу на Дикому Заході | 1968

Почнемо з роботи вже згаданого Леона, яку він зняв після завершення своєї доларової трилогії. Серед усіх вестернів в рейтингу IMDb він поступається тільки попереднього фільму режисера «Хороший, поганий, злий».

Сюжет розповідає класичну історію: Дикий Захід, у самотньої привабливої жінки найманець вбиває чоловіка і його трьох дітей від першого шлюбу, а нечистий на руку ділок, який замовив вбивство, хоче в що б те не стало роздобути дісталася їй ферму і землі.

На захист жінки і своїх власних інтересів постає бандит Шайєнн, на якого намагаються повісити вбивство її чоловіка, а також таємничий чоловік, який постійно грає на губній гармошці.

9. І сказав Господь Каїнові | 1970

Події фільму Антоніо Маргерити розгортаються протягом всього однієї ночі, яка видалася просто пекельної для головних героїв.

Гері Хемілтон отримує безкоштовне помилування в тюремному трудовому таборі і направляється відвідати людей, які його підставили. У місті буде бурхлива нічка, коли Гамільтон почне мстити.

Головну роль зіграв Клаус Кінскі – популярний актор тих років, а також батько моделі і актриси Настасії Кінскі.

8. Мотузка і кольт | 1969

Режисер Робер Оссейн при роботі над картиною надихався фільмами Серджіо Леоне, тому не дивуйтеся, що тут схожий стиль. Оссейну навіть вдалося умовити Леоне зняти один з епізодів, тому можна не сумніватися, що метр схвалив вестерн.

Що стосується сюжету, то тут все трохи цікавіше, ніж було раніше: овдовіла жінка з допомогою свого коханця мстить за смерть чоловіка, викравши дочка його вбивць. Їй здається, що з таким козирем у руках вона зможе розіграти виграшну партію, але на ділі все виявляється куди складніше і заплутаніше.

7. Лицем до лиця | 1967

Колишній вчитель приїжджає в Техас відпочити, але замість цього потрапляє в руки запеклого головоріза, який поранений.

Під загрозою смерті вчитель заліковує рани, а також несподівано для себе починає відчувати тягу до життя поза законом. У результаті він з невпевненого в собі інтелігента перетворюється на лідера банди, яка провертає зухвале пограбування.

Подивитися «Лицем до лиця» режисера Серджіо Солліма коштує як мінімум з двох причин: відмінна акторська гра Джана Марії Волонте і як завжди геніальна музика Енніо Морріконе.

6. Матало! | 1970

Фільм вважається одним з найбільш оригінальних творів про Заході в Італії. Відмінною рисою є перевага психології над діями, майже повна відсутність діалогів, інноваційний саундтрек і використання головним героєм бумеранга в якості єдиного зброї.

Ну і відмінна гра зірки того часу Коррадо Пані.

5. Кеома | 1976

Фільм 1976 року, знятий Енцо Р. Кастелларі з Франко Неро в головній ролі. Його часто відносять до числа кращих «сутінкових» спагетті-вестернів, так як він є одним з останніх фільмів свого жанру і відомий тим, що в нього ввійшли новітні кінематографічні техніки того часу (повільне рух, що став прабатьком «слоумо» і кадри з близького і середнього панорамування), а також вокальний саундтрек Гвідо і Мауріціо Де Анжеліс.

4. Напарники | 1970

І знову Франко Неро в головній ролі і Морріконе в якості композитора, а в режисерському кріслі Серджіо Корбуччі.

Історія не про класичних грабіжників, а про злочинців у військовій формі: під час мексиканської революції селянин на ім’я Ель Васко починає повстання у своєму місті, вбиваючи полковника армії.

Лідер повстанців і самозваний генерал Монго невдовзі прибуває на місце і наймає Ель Васко в свою революційну банду. Однак Монго більше зацікавлений в отриманні удачі для себе, ніж для своєї країни.

Далі у оповідання вплітаються найманці, пацифісти і, зрозуміло, красиві жінки.

3. Велике мовчання | 1968

Тут знову знайомі імена і обличчя: Серджіо Корбуччі, Енніо Морріконе і Клаус Кінскі.

Напрямок сюжету також знайоме всім любителям жанру: з-за сніжної бурі багато людей голодують, тому самі зневірені збираються в банди й починають займатися грабежами. За голову призначається нагорода, яка приваблює мисливців за головами, в числі яких Локо – психопат, радий можливості безкарно вбивати.

Родичі загиблих звертаються за допомогою до стрілку з прізвиськом Мовчун, який має до Локо свої претензії.

2. Куля для генерала | 1967

Холоднокровний американець Вільям Тейт вступає в банду грабіжників поїздів під проводом Чунчо, але його мета – не видобуток з нальотів. Він хоче за допомогою бандитів дістатися до генерала, який стояв біля керма революції і вбити його, отримавши за це солідну нагороду від Мексики.

Доказом, що генерала вбив саме він, буде золота куля, яка у нього всього одна і він береже її для своєї жертви.

1. Джанго | 1966

Цей спагетті-вестерн Серджо Корбуччі з Франко Неро справив великий вплив на жанр, породивши безліч неофіційних ремейків і сиквелів.

Головний герой, месник за смерть коханої і допомагає хорошим людям, дві банди, що поділили вплив в місті, продажний шериф – все в кращих традиціях жанру.

«Фішка» картини, яка виділяє її із загального потоку – позамежний рівень жорстокості, показаної на екрані. Зараз таким вже нікого не здивувати, але в 1966 році це був скандальний реліз. Сцена, в якій ченцеві відрізають вухо і змушують його з’їсти довго снилася в кошмарах вразливим глядачам 60-х.